Повернутися і відкрити власну справу: як держава допомагає українцям запускати малий бізнес

Для українців, які планують повернення з-за кордону, власний бізнес може стати альтернативою пошуку роботи, а нова програма «Власна справа 2.0» у вересні 2026 року суттєво розширить можливості державної фінансової підтримки — від 100 тисяч гривень на старт до 2,5 млн гривень на масштабування.

Повернення з-за кордону часто означає необхідність заново вибудовувати економічну опору. Людина може мати професію, досвід роботи в Європі, знання мов, управлінські навички та накопичення, але не мати конкретного роботодавця в Україні. У такій ситуації підприємництво може стати одним із найреалістичніших способів повернення.

Особливо якщо людина не просто повертається на колишнє робоче місце, а привозить із собою нову бізнес-модель, контакти, стандарти обслуговування, цифрові інструменти або досвід роботи з європейськими клієнтами.

Український бізнес уже кілька років працює в умовах кадрового дефіциту, нестабільної логістики, високих ризиків і нерівномірного попиту. Водночас держава дедалі активніше використовує гранти та пільгове кредитування як інструмент збереження підприємництва.

«Власна справа 2.0»: що змінилося у вересні

Із 9 вересня 2026 року запрацює оновлена програма «Власна справа 2.0». Її принципово розділили на два напрями:

• започаткування нового бізнесу;
• масштабування вже діючої справи.

Це важлива зміна, оскільки раніше новий підприємець і компанія, яка вже працює та хоче розширюватися, фактично претендували на близький за логікою інструмент. Тепер умови відрізняються. Для старту — до 500 тисяч гривень

Базовий грант для започаткування бізнесу становить від 100 до 300 тисяч гривень. З урахуванням бонусів сума може зрости до 500 тисяч.

Важлива деталь: для базового гранту на старті немає загальної вимоги створювати робочі місця. Після позитивного рішення заявник має протягом 20 календарних днів зареєструвати ФОП або ТОВ. Для людини, яка повертається, це означає можливість не чекати появи вакансії, а створити власне джерело доходу.

Для масштабування — до 2,5 млн гривень

Якщо бізнес уже працює, держава пропонує значно більший обсяг фінансування. Базовий грант становить від 500 тисяч до 1,5 млн гривень. З урахуванням бонусів — до 2,5 млн. Тут уже є вимога створити щонайменше одне нове робоче місце.

Тобто програма стимулює не лише самозайнятість, а й розширення підприємств та появу нових робочих місць.

Чому ця програма може бути цікава саме поверненцям

Для українця, який повертається з-за кордону, ключовою перевагою може стати досвід. Наприклад, людина кілька років працювала у сфері:

• ресторанного бізнесу;
• логістики;
• маркетингу;
• будівництва;
• ІТ;
• догляду;
• освіти;
• виробництва;
• торгівлі.

Вона може знати не лише професію, а й те, як працює європейський клієнт, які стандарти сервісу він очікує, як організовані внутрішні процеси, як використовуються цифрові інструменти.

Якщо цей досвід адаптувати до українського ринку, він може стати конкурентною перевагою.

Які бонуси передбачає держава

Оновлена модель «Власної справи» дозволяє збільшувати базову суму залежно від характеристик заявника або проєкту. Серед бонусів:

• +5% для молоді 18–25 років;
• +20% для ветеранського бізнесу;
• +20% для платників ПДВ;
• +20% для ВПО з підприємницьким досвідом;
• +20% для релокованого бізнесу;
• +20% за створення двох робочих місць;
• +30% для бізнесу на визначених прифронтових територіях;
• +30% на відновлення пошкоджених виробничих активів;
• +50% для визначених пріоритетних секторів.

При цьому всі бонуси не означають необмежене збільшення гранту: встановлена максимальна межа — 500 тисяч для старту і 2,5 млн для масштабування.

Який бізнес держава хоче підтримувати найбільше

Окремо виділені пріоритетні сектори. Серед них:

• Промисловість. Виробництво, зокрема харчове, може отримувати додаткові стимули.
• Енергетика. Це стосується не лише великої енергетики, а й комунального сектору.
• Логістика і транспорт. Для країни у стані війни та відновлення це критична інфраструктура.
• Агропереробка. Акцент робиться не лише на вирощуванні сировини, а й на створенні доданої вартості.
• Оборонна промисловість та кібербезпека.
• Будівництво та відновлення інфраструктури.
• ІТ та цифрові продукти.
• Реабілітація, догляд і соціальні послуги.
• Освіта.
• Креативні індустрії.
• Готельно-ресторанна сфера — за встановлених програмою умов.

Для поверненців це може бути орієнтиром під час вибору бізнес-ідеї.

На що реально можна витратити грантові гроші

Програма передбачає досить широкий перелік витрат. Кошти можна спрямувати, зокрема, на:

• обладнання;
• інструменти;
• машини;
• механізми;
• виробничий транспорт;
• ремонт;
• сировину;
• матеріали;
• товари;
• оренду;
• програмне забезпечення;
• CRM;
• ERP;
• кібербезпекові рішення;
• сайт;
• інтернет-магазин;
• цифровізацію;
• автоматизацію;
• маркетинг;
• рекламу;
• брендинг;
• упаковку;
• фото- та відеоконтент;
• окремі витрати на інтелектуальну власність.

Це означає, що грант може бути використаний не лише на фізичний запуск бізнесу, а й на його цифрову інфраструктуру.

Але грант — це не безумовні гроші

Одна з головних помилок потенційних підприємців — сприймати грант як безповоротну виплату без зобов'язань. Насправді держава встановлює чіткі умови.

Зокрема, отримувач має виконувати податкові та інші зобов'язання, передбачені програмою. Якщо проєкт передбачає створення робочих місць, працівників потрібно працевлаштувати у встановлені строки.

У разі невиконання умов програми можуть виникати зобов'язання щодо повернення коштів. Тому бізнес-план має бути не формальністю заради заявки, а реальним фінансовим документом.

Перш ніж подаватися, потрібно відповісти на п'ять питань

Для людини, яка повертається з-за кордону, важливо почати не з гранту. Спочатку потрібно перевірити саму бізнес-ідею.

1. Хто клієнт? Потрібно чітко розуміти, хто купуватиме товар або послугу.

2. Чому клієнт купить саме це? Наявність бізнесу в конкретному секторі ще не означає наявність попиту.

3. Скільки коштує запуск? Необхідно врахувати не лише обладнання, а й оренду, податки, зарплати, логістику, рекламу та резерв.

4. Коли бізнес вийде на самоокупність? Якщо відповідь — через кілька років, потрібно мати фінансову модель, яка дозволить пережити цей період.

5. Що станеться, якщо попит зменшиться? Війна робить сценарне планування особливо важливим.

Європейський досвід може стати бізнес-перевагою

Повернення підприємця — це потенційно не лише повернення капіталу. Це повернення компетенцій. Людина може привезти:

• досвід управління;
• знання іноземних мов;
• міжнародні контакти;
• навички роботи з європейськими клієнтами;
• розуміння стандартів якості;
• цифрові інструменти;
• нові моделі організації праці;
• практику енергоощадності;
• досвід екологічного виробництва.

Для української економіки це може бути не менш важливим, ніж безпосередньо фінансова допомога.

«5-7-9%»: коли гранту недостатньо

Для капіталомістких проєктів грант може бути лише частиною фінансування. Тоді підприємець може розглядати програму «Доступні кредити 5-7-9%».

За даними Мінекономіки, станом на кінець серпня 2026 року бізнес уже залучив у межах програми 26,5 тисячі кредитів на 118 млрд гривень. Особливо значна частина кредитних коштів спрямовується в зони високого воєнного ризику. Це показує, що навіть у складних регіонах бізнес продовжує інвестувати.

Для поверненця важливо не залишитися одному

Гроші — лише один компонент запуску бізнесу. Людині також потрібні:

• бухгалтер;
• юридична підтримка;
• консультація щодо оподаткування;
• маркетинг;
• доступ до клієнтів;
• приміщення;
• персонал;
• постачальники;
• логістика;
• розуміння місцевого ринку.

Саме тому важливу роль відіграють центри підтримки підприємців «Дія.Бізнес», місцеві програми громад, банківські консультації та професійні бізнес-об'єднання. Поверненцю варто шукати підтримку не лише на національному рівні. Іноді громада може запропонувати приміщення, локальну програму підтримки або консультації, яких немає в іншому регіоні.

Бізнес може стати причиною повернення цілої сім'ї

У цьому полягає одна з найбільш важливих особливостей підприємницького сценарію. Якщо людина повертається лише заради вакансії, її рішення залежить від конкретного роботодавця.

Якщо ж вона створює власний бізнес, її економічна прив'язаність до України стає сильнішою. Тут з'являється:

• команда;
• клієнти;
• орендоване приміщення;
• обладнання;
• постачальники;
• локальні партнери;
• податкові зобов'язання;
• репутація.

Тобто формується економічне коріння. Саме тому підтримка підприємництва може бути одним із найбільш ефективних інструментів довгострокової реінтеграції тих, хто повертається.

Але головний ризик — почати бізнес лише заради гранту

Наявність державної підтримки не означає, що кожен бізнес-проєкт буде успішним. Грант не створює клієнта. Не гарантує продажів. Не скасовує конкуренції. Не прибирає воєнні ризики. І не замінює досвід підприємця.

Тому найбезпечніший підхід — спочатку перевірити бізнес-модель, а вже потім підбирати під неї програму фінансування. Не навпаки.

Повернення через підприємництво може бути вигідним і для держави

Економічний ефект від повернення підприємця значно ширший за його особистий дохід. Він сплачує податки. Наймає людей. Орендує приміщення. Купує обладнання. Замовляє послуги. Працює з українськими постачальниками. Створює новий попит.

Саме тому оновлена «Власна справа 2.0» передбачає не просто видачу коштів, а стимулювання створення доданої вартості та податкових надходжень.

«Програма стимулює не лише розвиток власної справи, а й створення доданої вартості та збільшення податкових надходжень», — зазначає Олександр Кравченко, міністр економіки та довкілля України.

Що варто зробити майбутньому підприємцю ще до повернення

Оптимальна послідовність може виглядати так:

Крок 1. Визначити місто або регіон.

Крок 2. Дослідити попит.

Крок 3. Визначити конкурентів.

Крок 4. Порахувати стартовий бюджет.

Крок 5. Визначити, яку частину можна профінансувати власними коштами.

Крок 6. Перевірити «Власну справу 2.0».

Крок 7. За потреби оцінити «5-7-9%».

Крок 8. Підготувати бізнес-план.

Крок 9. Знайти приміщення та постачальників.

Крок 10. Лише після цього остаточно планувати повернення.

Підприємництво може змінити саму логіку повернення

Українці за кордоном часто думають про повернення через запитання: «Де я буду працювати?». Для підприємця воно може звучати інакше: «Що я можу створити в Україні?». Це принципово різні підходи. У першому випадку людина шукає готове робоче місце. У другому — створює економічну активність сама.

Саме тому державні гранти для малого бізнесу можуть стати не просто інструментом підтримки підприємців, а частиною ширшої політики повернення. Якщо українець привозить із собою європейський досвід, запускає підприємство, наймає людей і залишається працювати в Україні, держава отримує набагато більше, ніж просто одного поверненого громадянина.

Вона отримує нове підприємство, робочі місця, податки та людський капітал. А для самого поверненця бізнес може стати способом не просто повернутися додому, а створити в Україні нове життя на власних умовах.

Цей матеріал створено в межах проєкту Інститутом масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів.