Куди в Україні повернення фахівців потрібне найбільше: регіони, де на працівників уже чекають

Український ринок праці гостро потребує людей, але кадровий дефіцит розподілений нерівномірно: одні регіони мають тисячі вакансій і нестачу працівників, тоді як у прифронтових областях ситуація визначається передусім безпекою та обмеженими можливостями для зайнятості.

Повернення українців із-за кордону часто обговорюють у масштабах усієї країни. Проте для економіки має значення не лише кількість людей, які повернуться, а й те, де саме вони житимуть та працюватимуть.

Одному регіону можуть бути потрібні інженери та працівники промисловості, іншому — медики й освітяни, третьому — будівельники, водії, фахівці сфери послуг або працівники аграрного сектору. У 2026 році ця різниця стала особливо помітною.

Де вакансій найбільше

За даними Державної служби зайнятості, у першому півріччі 2026 року роботодавці найбільше вакансій подали у Львівській області — 28 тисяч. На другому місці була Дніпропетровщина — 16,3 тисячі. Водночас суттєвий попит фіксувався також у Київській, Харківській, Одеській та інших областях.

За сім місяців 2026 року загалом роботодавці країни запропонували клієнтам Державної служби зайнятості 273 тисячі вакансій. Найбільше пропозицій знову було на Львівщині — понад 31 тисяча.

Ці цифри важливі для українців, які планують повернення: вони показують, що найбільші можливості для працевлаштування зосереджені не лише в столиці.

Львівщина: великий ринок праці та гострий дефіцит людей

Львівська область стала одним із головних центрів економічної активності під час повномасштабної війни. Сюди перемістилася частина бізнесу, зросло навантаження на логістику, торгівлю, виробництво, медицину, освіту та сферу послуг.

На початку серпня 2026 року на Львівщині залишалися неукомплектованими близько 9,6 тисячі вакансій.

Найбільша потреба була у працівниках роздрібної торгівлі, ресторанної сфери, лікарняних закладів та дошкільної освіти. Значний попит є і на фахівців промислових підприємств. Окремо виділяється транспортна сфера.

За даними Львівського обласного центру зайнятості, у січні-серпні 2026 року роботодавці області подали 1597 вакансій для водіїв, тоді як претендентів було лише 632.

Це показовий приклад того, як виглядає кадровий дефіцит: проблема полягає не у відсутності робочих місць, а у нестачі людей із конкретною професією.

«Попит на працівників залишається стабільним, але пропозиція робочої сили обмежена, що призводить до дефіциту кадрів і зростання зарплат», — зазначає Оксана Шолудько, начальниця відділу аналітики та оцінки ефективності програм зайнятості фінансового управління Львівського обласного центру зайнятості

Дніпропетровщина: регіон, якому потрібні промисловці, медики та робітничі кадри

Дніпропетровська область має одну з найбільших концентрацій промисловості в Україні. Тут працюють підприємства гірничо-металургійного комплексу, машинобудування, енергетики, транспорту, виробництва та переробки. Водночас війна, мобілізація, міграція та переміщення населення посилили кадровий дефіцит.

За дослідженням Дніпропетровського обласного центру зайнятості, найбільший попит у регіоні спостерігається у промисловості, торгівлі, охороні здоров'я, освіті та сільському господарстві.

У першому півріччі 2026 року роботодавці Дніпропетровщини подали понад 16,3 тисячі вакансій. При цьому саме Дніпропетровщина стала областю, де найбільше людей знайшли роботу за сприяння служби зайнятості — близько 16 тисяч.

Для тих, хто повертається, регіон може бути особливо цікавим для людей із технічною освітою та досвідом роботи на виробництві.

Серед затребуваних спеціальностей — електромонтери, зварювальники, механіки, водії, оператори верстатів, токарі, машиністи, фахівці з ремонту та обслуговування обладнання. Потрібні також лікарі, фізичні терапевти, бухгалтери, працівники сфери освіти та аграрного сектору.

Київ і Київщина: найбільше можливостей для офісних та висококваліфікованих фахівців

Столичний регіон залишається одним із найбільших центрів зайнятості України. Тут зосереджені державні установи, міжнародні організації, великі компанії, банки, ІТ-бізнес, логістичні оператори, будівельні та девелоперські компанії.

Тому Київщина може бути особливо привабливою для тих, хто повертається з досвідом роботи у міжнародних компаніях. Найбільш перспективними можуть бути фахівці у сферах:

• ІТ та цифрових технологій;
• фінансів і бухгалтерського обліку;
• управління проєктами;
• маркетингу та комунікацій;
• логістики;
• будівництва;
• інженерії;
• медицини;
• освіти;
• продажів і клієнтського сервісу.

Важливо й те, що Київ залишається центром міжнародної взаємодії та відновлення. Тому знання англійської мови, досвід роботи в європейських компаніях і навички міжнародної комунікації можуть мати додаткову цінність.

Харківщина: регіон із величезною потребою у відновленні

Харківська область має іншу ситуацію. Тут кадровий попит не можна оцінювати лише кількістю вакансій. Потенційне повернення фахівців напряму пов'язане з безпекою, відновленням інфраструктури, поверненням бізнесу та відновленням міських і сільських громад.

У першому півріччі 2026 року Харківщина була серед регіонів із найбільшою кількістю людей, які знайшли роботу за сприяння служби зайнятості — близько 12 тисяч.

Для регіону особливо важливими будуть будівельники, інженери, енергетики, медики, освітяни, фахівці комунальної сфери, архітектори, проєктувальники та працівники виробничих підприємств. Фактично йдеться не лише про заповнення вакансій, а про формування людського ресурсу для відновлення.

Одеська область: логістика, транспорт, медицина та сервіс

Одеський регіон має стратегічне значення для логістики, торгівлі та зовнішньоекономічної діяльності. Тому тут особливо важливими залишаються працівники транспортної сфери, логістики, портової інфраструктури, торгівлі, готельно-ресторанного бізнесу, медицини та сфери послуг.

Для українців, які працювали в країнах ЄС у сфері логістики, міжнародних перевезень, складського менеджменту або сервісу, повернення до Одеської області може стати можливістю використати отриманий за кордоном досвід.

Захід України: вакансій багато, але конкуренція за працівника зростає

Окрім Львівщини, важливими центрами зайнятості залишаються Закарпатська, Івано-Франківська та інші західні області. Їхня економіка отримала додаткове навантаження через переміщення людей та бізнесу.

Закарпаття у першому півріччі 2026 року демонструвало особливо швидке зростання активності роботодавців: кількість роботодавців, які подавали інформацію про вакансії, зросла більш ніж на чверть, а кількість пропозицій роботи — на 50% за відповідним показником служби зайнятості. На Івано-Франківщині також високий рівень укомплектування вакансій.

Це означає, що західні області залишаються привабливими для працевлаштування, але водночас роботодавці там дедалі активніше конкурують за людей.

А що відбувається у прифронтових областях?

Найскладніша ситуація спостерігається в регіонах, які безпосередньо потерпають від бойових дій. За статистикою Державної служби зайнятості, у Миколаївській та Сумській областях кількість шукачів роботи приблизно вдвічі перевищує кількість вакансій. На Херсонщині співвідношення ще складніше — шукачів роботи приблизно в чотири рази більше, ніж вакансій. У Донецькій області цей розрив сягає п'яти разів. Ці цифри не означають, що там немає потреби у фахівцях.

Навпаки — потреба може бути величезною, але повноцінний ринок праці не може функціонувати так само, як у більш віддалених від фронту регіонах. Тут на перший план виходять відновлення інфраструктури, житла, медицини, енергетики, освіти, комунальних систем та безпеки. Тому після покращення безпекової ситуації саме ці області можуть зіткнутися з одним із найбільших кадрових викликів.

Кого Україна потребуватиме найбільше

Якщо узагальнити потреби різних областей, можна виділити кілька груп спеціалістів, які будуть потрібні країні незалежно від конкретного регіону. Серед них:

• інженери та технічні спеціалісти;
• електрики та електромонтери;
• зварювальники;
• механіки;
• водії;
• оператори верстатів;
• будівельники;
• медики та реабілітологи;
• енергетики;
• фахівці логістики;
• працівники освіти;
• аграрні спеціалісти;
• ІТ-фахівці;
• менеджери та підприємці;
• фахівці з відновлення інфраструктури.
• Окремо варто говорити про людей із міжнародним досвідом.

Українці, які кілька років працювали в Європі, можуть привезти із собою не лише трудову силу, а й нові стандарти роботи, управлінські підходи, професійні контакти, знання іноземних мов і практики ведення бізнесу.

Повернення фахівців — це не просто про ринок праці

Для України повернення людей має значно ширше значення. Людина, яка повертається, створює попит на житло, транспорт, освіту, медицину, торгівлю та послуги. Якщо вона відкриває власний бізнес — створює робочі місця для інших. Саме тому повернення одного фахівця потенційно може мати ефект для цілої громади.

OECD у дослідженні 2026 року наголошує, що сталість повернення залежить не лише від самого факту приїзду людини, а від того, чи зможе вона інтегруватися у місцеву економіку, знайти житло, роботу та доступ до необхідних послуг.

Регіони конкуруватимуть не лише за інвестиції, а й за людей

Для українських громад це означає принципову зміну підходу. Якщо раніше регіони переважно намагалися залучати підприємства та інвестиції, то тепер одним із головних ресурсів стає людина.

Громади, які зможуть запропонувати житло, роботу, якісні освітні та медичні послуги, безпечне середовище, підтримку для бізнесу та зрозумілі правила, матимуть більше шансів залучити тих, хто розглядає повернення.

Тому питання майбутнього звучить уже не лише як «скільки українців повернеться?». Набагато важливіше — куди саме вони повернуться, яку роботу знайдуть і чи матимуть достатньо причин залишитися.

Для одних це може бути Львівщина з великим ринком праці, для інших — Дніпропетровщина з потужною промисловою базою, Київщина з концентрацією міжнародного бізнесу, Одещина з логістичними можливостями або Харківщина, де після покращення безпекової ситуації буде потрібна величезна кількість людей для відновлення.

Україні потрібні не просто працівники. Їй потрібні люди, які зможуть повернутися, професійно реалізуватися та стати частиною відновлення своїх міст і громад.

Цей матеріал створено в межах проєкту Інститутом масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів.