Мільйони за паркет: як влада Дніпропетровщини фінансує медіа і що з цього виходить

Влада Дніпропетровщини витратила мільйони бюджетних гривень на «висвітлення діяльності» в медіа, але значна частина цих матеріалів виходила без маркування і виглядала як звичайні новини.

У 2025 році влада Дніпра — на рівні області та міста — витратила близько 12 мільйонів гривень на висвітлення своєї діяльності у медіа. У 2026-му ця сума може збільшитися, мінімум, до 14 мільйонів. Частина цих коштів розподіляється між онлайн-виданнями та радіо, але значно більше концентрується в одному друкованому медіа. Формально йдеться про «інформування населення», фактично — про системне і регулярне розміщення матеріалів про владу без чіткого маркування. 

Щоб отримати детальну інформацію щодо використання бюджетних грошей на інформування жителів Дніпропетровщини про діяльність влади, регіональна представниця Інституту масової інформації у Дніпропетровській області Катерина Лисюк звернулася до ДніпроОВА та Дніпровської міської ради із інформаційними запитами. Відповідь від області надійшла вчасно та в повному обсязі, а ось міська влада надіслала у відповідь попередженням про відтермінування відповіді у встановленні законом строки – 20 днів. Але часу знадобилося менше – за два тижні архів з повною інформацією вже було надіслано.

Звернули увагу, що ключова проблема полягає не лише витратах, а у способі подачі інформації. Матеріали, оплачені з бюджету, інтегруються у стрічку новин без будь-якого маркування. Вони виглядають як звичайний журналістський контент, мають ту саму структуру і подачу, і не містять жодних ознак того, що є результатом оплаченої публікації. Фактично читач не може відрізнити новину від матеріалу, створеного і розміщеного за гроші платників податків.

Область: розгалужена мережа і розчинений контент

Договори — це про наміри, акти — про реальність. Акти виконаних робіт Дніпропетровської обласної військової адміністрації за 2025 рік дозволяють побачити, як насправді виглядає «висвітлення діяльності влади» за бюджетні гроші.

Сайт Інформатор. Дніпро – один із ресурсів з десятками публікацій про діяльність ОВА на сотні тисяч гривень з бюджету. Скрин: сайт Інформатор. Дніпро 

Сумарна вартість договорів становить: на розміщення інформації на радіо — 974,9 тисячі гривень, на публікації в онлайн-медіа — 998,4 тисячі. Загалом — майже 2 мільйони бюджетних грошей. 

Два договори обласна влада укладені з одним підрядником, ТОВ «МЕДІА ІТ»: один — на радіомовлення, інший — на розміщення матеріалів в онлайн-медіа. Формально компанія не є медіа, вона не виробляє новини і не має власної аудиторії. Її основна функція — організація розміщення матеріалів у різних онлайн-виданнях та радіостанціях. Це означає, що орган влади не взаємодіє безпосередньо з медіа. Замість цього створюється посередницька модель, в якій один підрядник контролює розподіл матеріалів між різними платформами. Саме він визначає, де і в якому обсязі з’являються публікації. Це ускладнює оцінку ефективності витрат і робить вибір медіа менш прозорим. Адже конкретні майданчики фіксуються лише в актах виконаних робіт, а не в самих договорах. При чому і там знайти конкретні суми, що були витрачену на одне видання, не вдалося. 

Загальна сума договорів — майже 2 мільйони гривень. У документах — жодних сюрпризів: стандартні формулювання, «інформаційні матеріали», «висвітлення діяльності», «комунікація з громадськістю». Все в межах закону і процедур. Але варто відкрити акти — і картина різко змінюється. По-перше, стає очевидним: гроші освоєні практично повністю. Це не історія про часткове виконання чи економію. І радіо, і онлайн-контракти реалізовані майже на 100%. Тобто, ми говоримо не про символічні витрати, а про системну, регулярну і довготривалу кампанію.

На радіо йдеться про тисячі секунд ефіру щомісяця, тисячі виходів інформаційних повідомлень протягом року. Регулярних, синхронізованих, розподілених по ключових містах області: Дніпро, Кривий Ріг, Павлоград, Кам’янське, Нікополь. Важливо, що йдеться про стабільний пул радіостанцій: «Мегаполіс», «Радіо Кривбас», «Інді Радіо», «Шлягер», «Радіо Самара».

З онлайн-медіа ситуація ще показовіша. Якщо подивитися акти, стає зрозумілим, що фактично весь обсяг розміщень «інформаційних матеріалів» концентрується в обмеженому колі сайтів: Informator, Reporter, Dneprlife, Ukrtime, Кривбас On-Line, Kamenckoe, Факти.dp.ua. Схоже, що замість відкритої екосистеми медіа ми маємо закритий список майданчиків, через які проходить бюджетне «висвітлення».

На перший погляд — це звичайні новини. Повідомлення про роботу обласної влади, заяви посадовців, інформація про рішення, ініціативи, заходи. Новини виглядають так само, як і будь-який інший новинний контент на цих сайтах. Втім, саме в цьому ключова проблема, бо матеріали не марковані як рекламні, або такі, які оплачені з бюджетних коштів. Для читача ці матеріали нічим не відрізняються від редакційних новин. Той самий стиль, та сама структура, ті самі заголовки. Ба більше, вони існують у спільному інформаційному потоці разом із кримінальними новинами, побутовими історіями, погодою, ДТП. Вони буквально «розчиняються» у стрічці. 

Не маркований як реклама матеріал від ДніпроОВА подається виданням Репортер Дніпро як редакційна новина. Скрин: сайт Reporter

З одного боку, формально влада інформує громадян. З іншого, ця інформація подається у форматі, що не дозволяє відрізнити її від незалежної журналістики. І це не просто стилістика. Це системна характеристика.

Якщо порівняти матеріали між різними сайтами, видно ще одну важливу деталь: вони часто майже ідентичні. Ті самі формулювання, структура, іноді навіть заголовки з мінімальними змінами. Це класична ознака централізованого розміщення — коли один текст розходиться по кількох майданчиках. Фактично ми маємо таку модель: орган влади – підрядник – пакетне розміщення – кілька сайтів – однакова новина. У цій схемі зникає найважливіший елемент журналістики — редакційна незалежність. Тексти не створюються редакціями як результат роботи журналістів. Вони поширюються як інформаційний продукт.

Ще одна характерна риса таких публікацій - це відсутність альтернативних точок зору. У цих матеріалах немає критики, немає контексту, немає балансу. Є лише одна позиція — позиція влади. Вона подається спокійно, нейтрально або позитивно, але завжди односторонньо. Громадські кошти витрачаються на створення і поширення інформації, що не маркується як оплачена і не відрізняється від редакційного контенту.

Сайт Інформатор. Дніпро регулярно викладає матеріали з явними ознаками замовності про міського голову Кам’янського Андрія Білоусова. Скрин: сайт dp.informator.ua

Коли інформація подається без маркування, альтернатив і чіткої ідентифікації джерела фінансування, вона перестає бути просто інформуванням. Вона стає частиною інформаційного середовища, що виглядає незалежним, але частково формується за бюджетні кошти.

У випадку Дніпропетровської ОВА ми бачимо саме таку модель. Вона не унікальна для України, але добре задокументована і прозора саме завдяки актам виконаних робіт.

Міський рівень: одна газета — мільйони гривень

Якщо у випадку обласної адміністрації йшлося про розгалужену систему — радіо, онлайн-медіа, різні майданчики — на рівні міської влади все виглядає набагато простіше і концентрованіше. ДІяльність міської влади висвітлюється не на десятках сайтів, а в одному медіа. Йдеться про один медіапроєкт, газету «Наше місто» та сайт nashemisto.dp.ua. Це частини єдиної мультимедійної екосистеми, що працює під керівництвом ТОВ «Газета “Наше місто”» і заснована Дніпровською міською радою. Обидва ресурси мають спільну редакцію та контакти. Крім газети та сайту, проєкт також включає телеграм-канал, сторінки у Facebook, Instagram та YouTube-канал.

У 2025 році на «інформування про діяльність Дніпровської міської ради, її виконавчих органів та комунальних підприємств» уклали базовий договір на суму майже 4 мільйони гривень. Трохи згодом, додатково уклали ще один договір майже на 2 мільйони. Ще пізніше — контракт на близько 888 тисяч. Тобто лише за 2025 рік на висвітлення діяльності міської влади з бюджету міста витрачається близько 7 мільйонів гривень і всі гроші платників податків йдуть одному медіа.

У 2025 році «Наше місто», комунальне медіа Дніпровської міськради, отримало близько 7 мільйонів гривень з бюджету міста на «інформування про діяльність міської ради, її виконавчих органів та комунальних підприємств». Скрин: сайт Наше місто

У 2026 році ця практика не просто продовжується — вона масштабується. Новий договір укладений майже на 4 млн грн. Паралельно окремі великі контракти укладаються через комунальне підприємство «Дніпровська міська студія телебачення» на «послуги із розміщення інформації в медіа (в мережі Інтернет)» — майже 4 і 6 млн грн відповідно.

Навіть з урахуванням онлайну, друкований сегмент залишається ключовим. Тож, за що саме платить міська влада? Формально — «інформування про діяльність міської ради, її виконавчих органів та комунальних підприємств у друкованому засобі масової інформації». Це стандартне формулювання, яке повторюється з договору в договір. Але в актах ця абстракція перетворюється на дуже конкретну метрику — сантиметри. Саме так вимірюється «висвітлення діяльності», не кількістю матеріалів, не аудиторією, не охопленням, а площею тексту на сторінці.

Всі квадратні сантиметри паперового видання газети «Наше місто» за розміщення матеріалів у 2025 році сумарно «заробив» виданню близько 7 мільйонів гривень.Скрин: сайт Дніпровська районна військова адміністрація

Наприклад, у договорі на 2025 рік передбачено понад 390 тисяч квадратних сантиметрів публікацій. В іншому — ще 200 тисяч. У 2026 році — знову сотні тисяч квадратних сантиметрів. Тобто місто фактично закуповує не інформацію як таку, а обсяг друкованого простору. І це дуже показово, бо коли ти купуєш площу — ти не купуєш журналістику, ти купуєш місце під текст.

У звітах до актів виконаних робіт можна побачити, як саме цей простір використовується. Наприклад, лише за один місяць (січень 2026 року) у газеті виходять матеріали чотири рази — фактично щотижня. Кожен випуск — це близько 10–11 тисяч квадратних сантиметрів. Тобто це не епізодичні публікації, це регулярна, ритмічна присутність. Те саме видно і в 2025 році. Звіти показують серії публікацій щотижня: 2, 9, 16, 23, 30 січня; далі — лютого, березня, квітня тощо. Якщо подивитися видання, стає очевидно: ці матеріали інтегровані у звичайний контент. Вони не обов’язково виглядають як реклама. Вони можуть бути оформлені як новини, офіційні повідомлення, інтерв’ю або звіти про діяльність.

У цій стратегії бачимо ту ж проблему, що і з ДніпроОВА. Межа між інформуванням і піаром розмивається. Але є і принципова відмінність: якщо на рівні області ця модель працює через множинність медіа, що створює ефект «розподіленої присутності», то на рівні міста ми бачимо концентрацію: один майданчик, один підрядник, один канал комунікації.

Фактично міська влада інвестує у власну інформаційну екосистему — через медіа, що постійно отримує бюджетне фінансування, причому співпраця з конкретною юридичною особою, що фігурує у всіх договорах — ТОВ «Газета “Наше місто”».

Паралельні витрати через комунальні підприємства

Окрему увагу варто приділити ще одному каналу фінансування - використання комунальних підприємств як посередників для закупівлі медіапослуг. Йдеться про КП «Дніпровська міська студія телебачення» Дніпровської міської ради, яке має ліцензію на мовлення телеканалу ДніпроTV. 

Через це підприємство проходить частина витрат на онлайн-медіа: у 2025 році сума без 67 гривень становила чотири мільйона, у 2026 році заплановано вже майже шість мільйонів гривень. Ці кошти формально не пов’язані з друкованими публікаціями у газеті «Наше місто» і спрямовуються на інший сегмент — розміщення інформації в інтернет-медіа.

На відміну від прямих договорів міськради з газетою, у цьому випадку використовується інша модель: міська рада або департамент – комунальне підприємство – приватний підрядник – онлайн-медіа. У документах таким підрядником виступає ТОВ «Золота середина». Саме ця компанія отримує багатомільйонні контракти на «розміщення інформації в медіа (в мережі Інтернет)». Формулювання в документах залишається типовим «послуги із розміщення інформації в медіа». Тобто йдеться про ту ж логіку, що і в обласній моделі: централізоване розміщення через одного оператора. Якщо подивитися на структуру витрат міста – приблизно 6,8 млн грн йде на друк (газета), ще 4 млн грн — онлайн через комунальні підприємства (2025). 

Короткі та сумні підсумки

Якщо подивитися ширше, обидві моделі висвітлення діяльності влади мають спільну рису. Вони не про журналістику, а про контроль над інформаційною присутністю. В області — через мережу сайтів і радіо, у місті — через власний або лояльний друкований канал та онлайн. В обох випадках це фінансується з бюджету. Тобто за гроші платників податків створюється система, що забезпечує регулярне, масове і контрольоване замовником поширення інформації про діяльність влади.

Катерина Лисюк, представниця Інституту масової інформації в Дніпропетровській області