Чому люди люблять кішок: що говорить наука і як вихованці маніпулюють господарями
Чому люди люблять котів
Давно помічено, що кішки стоять особняком серед інших домашніх тварин. Вони відрізняються дуже незалежним норовом.Часом, здається, що пухнасті вихованці більше прив'язані до будинку, ніж до своїх господарів. Дехто навіть вважає, що в певному сенсі це кішки нас приручили, а не ми їх.
І справді — від більшості свійських тварин є якась утилітарна користь. Кішки просто дозволяють любити себе. І люди намагаються всіляко догодити своїм улюбленцям. Ретельно обирають клички для котів, купують їм іграшки та всякі смакоти.
З розвитком інтернету справжній котячий бум захлеснув соцмережі та численні телеграм-канали. Щодня викладаються тисячі фото та відео з пухнастими вихованцями. Деякі котики стають справжніми зірками. За їхніми сторінками у соцмережах стежать мільйони людей.
Чим же пояснити таке всенародне кохання? Чи існує якесь наукове пояснення? Виявляється, так, і навіть не одне, а кілька.
Що говорить наука
Вчені давно виявили так звані «гормони радості». До них входять окситоцин, дофамін та інші подібні речовини. Виділення цих сполук в організмі та їх вплив на мозок людина супроводжується емоційним піднесенням, почуттям радості, благополуччя та щастя.
Результати проведених досліджень незаперечно довели – після спілкування з домашніми вихованцями у нашій крові значно зростає рівень окситоцину. Іноді втричі й навіть більше!
Це означає, що за обсягом позитивних емоцій спілкування людини з кішкою чи собакою помітно випереджає більшість розповсюджених розваг та видів відпочинку. Не дивно, що власників домашніх тварин серед людей стає все більше.
Проте найцікавіше тут інше. Виявляється, коти не просто викликають у своїх власників позитивні емоції. Пухнасті хитруни можуть робити це цілеспрямовано. Причому як свідомо, так і на підсвідомому рівні. Деякі вчені вважають, що такі вміння розвинулися у кішок у процесі спільного проживання з людиною.
Як котики нас поневолюють
Відразу зазначимо, що котів люблять далеко не всі люди. Однак і є наукове пояснення. Адже навіть до дітей дорослі ставляться по-різному, що вже казати про котів? Тим більше, що вчені вважають — тут замішана генетика. Саме переданий у спадок набір ген і хромосом визначає, чи любить людина кішок, чи ні. Тому написане нижче стосується не всіх. Втім, кішки це теж розуміють.
На думку вчених, прихильності людини до котів сприяють такі особливості наших вихованців.
● Зворушливий зовнішній вигляд. Це особливо справедливо для кошенят. Однак і дорослі тварини здатні викликати розчулення. Вчені вважають, що кішки невловимо нагадують людині немовлят завдяки своїй великій голові та круглим очам. Це і викликає підсвідоме бажання приголубити та захистити.
● Нявкання. Спочатку кішки спілкувалися між собою, але за кілька тисяч років добре навчилися розмовляти з людьми. Завдяки нявканню кішка здатна висловлювати різні емоції: вітати, кликати на допомогу, просити погладити або вимагати смакоти.
● Муркотання. Здавалося б, абсолютно марні звуки викликають у господарів емоційне піднесення. Як виникло муркотіння, вчені ще не визначили. Але багато хто вважає, що цей вироблений у процесі еволюції механізм призначений саме для управління людськими емоціями.
● Спостереження за господарями. Котики уважно вивчають людські звички. Якщо якийсь спосіб спрацював, вихованець повторюватиме його і надалі. Це стосується різних звуків, і особливостей поведінки. До речі, наші діти у ранньому віці чинять аналогічно.
● Емоційні гойдалки. Коти вміють різко змінювати поведінку. Наприклад, господиня не звертає уваги, уткнувшись у смартфон. Можна підійти та чапнути за палець, а потім з милим бурчанням застрибнути на коліна.
● Вияв ласки. Коти люблять, коли їх гладять, самі труться об ноги господаря, із задоволенням лежать навколішки. А ще дуже люблять тупцювати на грудях чи животі, виявляючи тим самим максимальну любов до господаря.
І, звісно, найголовніше — котики справді люблять своїх господарів. Навіть якщо це зовні й не особливо проявляється.