Прозорий земельний ринок проти корупції: як розвиватимуться села Дніпропетровщини після скасування мораторію
Україна має величезний природний потенціал для фермерства й економічного розвитку сіл. Так, близько 40 % українських сільгоспземель — чорноземи. Попри це рівень життя в селах досі низький. Чому так? Тому що родючі землі використовують неефективно. Щоб виправити ситуацію, потрібен рушій — земельна реформа. Головне — не зупиняти її на пів шляху, а для цього ухвалити законодавчу базу, що виведе земельні відносини з-під дії усіляких мораторіїв і з тіньового обігу, унеможливить корупційні схеми, наповнить місцеві бюджети та збільшить рівень доходу селян.
Залежність сіл від агросектора, який за останні 20 років показав реальне зростання на 50 %, не надто покращила добробут сільських жителів. Навіть попри те, що Дніпропетровська область належить до топ-5 регіонів із найбільш розвиненим агросектором. За даними Держстату, у 2020 році середня зарплата по Дніпропетровській області становила 11,7 тис. грн. Зважаючи на величезний розрив між містами й селами, селяни не можуть розраховувати навіть на такі гроші. Це пояснюється кількома причинами. Головні — неефективне управління земельними ресурсами, відсутність прозорого й чесного ринку землі та занижені ціни на ділянки. Крім того, мораторій на продаж земель унеможливлює реальну конкуренцію в сільському господарстві, через що агрохолдинги платять селянам копійки.
Штучно занижені ціни
У Дніпропетровській області нормативна грошова оцінка дорівнює 30,3 тис. грн за гектар ріллі. Однак швидкість зростання цього показника в кілька разів нижча за темпи зростання агросектора, що за роки незалежності перетворився на один із локомотивів української економіки. За останні 30 років НГО змінювалася двічі, а потім відбувалася лише незначна індексація. Варто зауважити: якби всі податки розраховувалися не від НГО, а від ринкової ціни, це значно збільшило б надходження до місцевих бюджетів.
За прогнозом Міністра аграрної політики та продовольства Романа Лещенка, одразу після скасування мораторію, тобто з 1 липня 2021 року, вартість землі стане майже вдвічі вищою за нинішній показник. «Десь близько 2 тис. доларів буде вартість гектара землі в Україні», — зазначив він в інтерв’ю одній із радіостанцій.
А протягом наступних 10 років, за оцінками експертів Easy Business, середня вартість землі може зрости до 4,5 тис. доларів за гектар. Проте це станеться лише в разі запровадження прозорих і справедливих правил для всіх гравців ринку, а також за умови ухвалення відповідного законодавчого пакета. Зокрема, законопроєкту № 2194, який забезпечить спрощення та децентралізацію земельних процедур і наведе лад у земельних відносинах.
На що спрямований законопроєкт № 2194
Децентралізація. Законопроєкт № 2194 вдосконалює систему управління та забезпечує дерегуляцію земельних відносин. Документ передбачає передачу державних сільгоспземель у комунальну власність, а функцій контролю в земельній сфері — від Держгеокадастру до місцевих органів влади. Отже, сільські громади зможуть ефективніше використовувати свої землі (зокрема, і ті, що розташовані за межами населених пунктів), тож отримуватимуть додаткові надходження до бюджету. У межах децентралізації вже 73 об’єднаних територіальних громади Дніпропетровщини отримали у власність загалом понад 100 тис. га, і цей процес триває.
Дерегуляція землеустрою та усунення корупційних ризиків у земельній сфері. Зашкарубла бюрократична система давала корупціонерам свободу для вигадування найрізноманітніших схем. Зрештою з’явилися десятки непотрібних процедур і запит на зайву документацію. Ініціатори земельної реформи виявили всі процедури, у яких не було потреби та які містили лазівки для корумпованих шахраїв. Наразі скасовано всі зайві експертизи, як-от державна експертиза документації з впорядкування земель, погодження проєктів землеустрою щодо відведення ділянки, авторський нагляд. Також унеможливлено дублювання процедур.
Просторове планування. Із переходом державних земель у комунальну власність органи місцевого самоврядування отримають право здійснювати просторове планування на своїх територіях. Так, для всієї громади розроблятимуть єдиний комплексний план просторового розвитку, який дасть змогу планувати території на користь місцевих жителів і бізнесу.
Урядовці та експерти погоджуються: без законопроєкту № 2194 реалізувати земельну реформу неможливо. «Це так звана земельна конституція для місцевих громад, яка відкриває вікно можливостей, передаючи в розпорядження ОТГ ще більшу кількість земельних ресурсів. Тож я звертаюся до Уряду та Парламенту. Наше вікно можливостей не вічне! Земельна реформа, якої очікують українські громадяни, має розпочатися вчасно», — наголосив Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко під час круглого столу «Дорожня карта земельної реформи в Україні. Розвиток економіки».
Зазначені ініціативи сприятимуть розвитку сіл Дніпропетровщини, що особливо важливо з погляду децентралізації. Села отримають дохід від податків на землю, зможуть будувати дороги, відкривати школи та лікарні. І врешті-решт прості люди, а не олігархи й корупціонери відчують переваги розвиненого агросектора.