Віра Калинівна Іщенко пройшла через остарбайт, тортури, важку працю, але не втратила оптимізму. Вона мріє ще й станцювати на своє 105-річчя.
Жительці Дніпропетровщини Вірі Калинівні Іщенко виповнилося 102 роки. Привітати її представники державного підприємства «СхідГЗК», де вона пропрацювала понад 50 років.
При цьому доля довгожительки безхмарною не була. Пережила Другу світову війну, під час якої два роки була остарбайтером, не солодко прийшлося і по поверненню додому.
До колишніх полонених в СРСР ставилися не кращим чином: постійні допити, важка виснажлива праця.
Було в неї велике кохання. З чоловіком Григорієм Климентійовичем, військовим льотчиком, прожили разом 67 років – побудували будинок, виростили двох доньок – Валентину та Олександру, раділи онучці та правнуку.
Своє трудове життя подружжя Іщенків пов’язали зі Східним гірничо-збагачувальним комбінатом. Віра Калинівна працювала касиром в їдальнях підприємства, її чоловік – на шахті «Новій». Нині довгожителька живе разом з донькою Валентиною.
Три роки тому вона отримала травму, тому сторічний ювілей святкувала у ліжку. Та здаватися – це не про Віру Калинівну. Цьогоріч іменинниця зустрічала гостей вже сидячи і запевнила, що на наступний ювілей – 105-річчя – обов’язково буде танцювати, адже в молодості буда прекрасною танцівницею.