Інтерв'ю у Дніпрі - новини

Родинний оберіг. Історія вишиванки, яка пережила покоління. Ця історія звучить до Дня вишиванки — про людину і річ, яка стала не просто одягом, а родинною реліквією. Вишиванка, що пройшла крізь покоління, зберегла пам’ять про предків, силу роду, традиції та українську ідентичність. Її не купували. Її берегли, відновлювали і передавали як живий оберіг родини. Я і моя вишиванка  Мене звати Суліма Станіслав Дмитрович і я раніше займав посаду гендиректора При...

Литовський режисер Андрюс Даряла, який називає Нікополь своєю «першою Україною», розповів, як Дніпропетровщина, людяність місцевих і війна назавжди змінили його життя та творчість. Дніпропетровщина для багатьох — це лінія фронтової тривоги, сирени й новини про обстріли. Але для литовського режисера Андрюса Даряли Нікополь — це ще й точка, з якої почалася його особиста Україна. Місто, де він прожив три місяці у 2014-му, вперше відчув українську людяність і...

Як визначали дату заснування Дніпра. Спогади Галини Бінкевич. Питання дати заснування Дніпра десятиліттями викликає суперечки. Офіційно місто довгий час пов’язували з 1787 роком, однак документи, енциклопедії та архівні матеріали називають зовсім інші роки. Про те, як у 1960–1970-х намагалися встановити історичну правду, згадує Галина Бінкевич — очевидиця подій і дружина дослідника Володимира Бінкевича. «Я говорю тільки про те, що бачила сама» Пані Галино,...

Після початку повномасштабної війни Україна зіткнулася з одним із найглибших демографічних викликів у Європі — масовою міграцією населення, яка може визначити не лише темпи відбудови, а й довгострокове майбутнє держави. Після понад трьох років повномасштабної війни Україна входить у фазу, де ключовим викликом стає не лише відновлення зруйнованої інфраструктури, а й утримання та повернення людей. Демографічний фактор дедалі більше визначає темп і успіх усіє...

«Відбудова України — це інвестиція в безпеку Європи»: інтерв’ю з міністром закордонних справ Литви Кястутісом Будрісом Відбудова України дедалі чіткіше перестає бути суто післявоєнним проєктом — вона стає частиною європейської безпекової архітектури, де вирішальну роль відіграють люди, інституції та політична воля. Пане міністре, сьогодні часто говорять, що відбудова України — це не лише про інфраструктуру. Що це означає з точки зору Литви? Ми давно вийшли...

Оксана Забужко: «Література старша за війну. Війна не здатна її скасувати» — інтерв’ю з письменницею.  Оксана Забужко — одна з найвідоміших сучасних українських письменниць, чий голос давно став не лише літературним, а й суспільно-політичним маркером епохи. У своїх текстах вона гостро говорить про історичну пам’ять, ідентичність, колоніальну травму та місце України у європейській цивілізації. Після 2022 року її слово звучить ще гостріше, адже війна змінила...

Як визначали дату заснування Дніпра: спогади Галини Бінкевич. Місто, яке не має однієї дати народження. У Дніпра — незвична історія. Це місто, яке десятиліттями святкує ювілеї, але досі не має однозначної дати заснування. 1787, 1783, 1784 чи навіть 1776 рік — кожна з цих цифр фігурувала в офіційних документах, енциклопедіях і наукових дослідженнях. За цими цифрами — не просто плутанина, а багаторічна боротьба інтерпретацій: архіви проти традицій, наука про...

Про коріння з Дніпропетровщини, живу мову та шлях у літературі. Українська письменниця, перекладачка та дослідниця мовної політики Євгенія Кузнєцова має тісний зв’язок із Дніпропетровщиною. Саме у Кривому Розі вона народилася, і хоча дитинство минуло в іншому регіоні, це місто для неї залишається одним із ключових у власній життєвій пам’яті. Про своє коріння, творчість, роботу з мовою та письменницький процес авторка романів «Спитайте Мієчку», «Драбина» та...

«День прожитий не дарма, якщо ти зробив когось щасливим». Інтерв’ю з перукаркою-волонтеркою Ксенією Золотовою.  Волонтерські ініціативи у б’юті-сфері під час війни стали для багатьох людей не просто послугою, а способом повернути відчуття нормального життя. Перукарка, власниця салону краси та волонтерка Ксенія Золотова долучилася до благодійного проєкту з безкоштовних перукарських послуг для військових і внутрішньо переміщених осіб. В інтерв’ю вона розпові...

Юлія Путікова — переселенка з Донеччини, яка за десять років війни двічі втратила дім, виховує двох дітей у Дніпрі та вчиться жити далі між постійною адаптацією, побутом і короткими моментами перепочинку. Юлія Путікова — переселенка з Донецької області, для якої війна стала не лише втратою дому, а й постійним процесом адаптації до нового життя. За понад десять років їй довелося двічі евакуйовуватися разом із родиною, починати все з нуля, облаштовувати побу...