• Головна
  • Що насправді може повернути українців додому після війни: десять умов, без яких мільйони можуть залишитися за кордоном
21:28, 15 серпня

Що насправді може повернути українців додому після війни: десять умов, без яких мільйони можуть залишитися за кордоном

Що насправді може повернути українців додому після війни: десять умов, без яких мільйони можуть залишитися за кордоном

Після завершення війни українців визначатиме не лише бажання повернутися, а й те, чи зможе Україна запропонувати безпечне, передбачуване та конкурентне середовище для життя.

Україна вже сьогодні працює над майбутнім поверненням. У червні 2026 року Мінсоцполітики запустило тестову платформу «Додому», яка має допомагати українцям за кордоном готувати персональний план повернення та отримувати інформацію про можливості в Україні. Але інформаційної кампанії недостатньо.

Людина повертається не через переконливий рекламний ролик. Вона повертається тоді, коли бачить можливість побудувати нормальне життя.

1. Безпека — умова номер один

Жодна економічна програма не зможе замінити безпеку. За даними ЦЕС, близько 80% потенційних поверненців готові повертатися лише після остаточного завершення війни. Тому першою умовою масового повернення буде саме безпекова ситуація. Але важливо розуміти: «війна закінчилася» і «люди відчувають себе в безпеці» — не завжди одне й те саме.

Потрібен час для:

  • розмінування;
  • відновлення критичної інфраструктури;
  • ремонту житла;
  • відновлення медичних закладів;
  • стабілізації енергетики;
  • створення системи цивільного захисту.

2. Робота з конкурентною зарплатою

Друга умова — економічна. Українець, який кілька років працював у ЄС, уже має певний рівень доходу та побутових очікувань. Тому питання буде не лише:

«Чи є в Україні робота?»

А:

«Чи дозволяє ця робота забезпечити сім’ю?»

Це принципова різниця.

3. Житло

Для багатьох сімей повернення фізично неможливе без вирішення житлового питання. Частина житла зруйнована. Частина залишилася на тимчасово окупованих територіях. Частина родин не хоче або не може повертатися в регіон, з якого виїхала.

Тому державі потрібні різні інструменти:

  • оренда;
  • іпотечні програми;
  • компенсації;
  • відбудова;
  • муніципальне житло;
  • програми для молодих сімей;
  • підтримка роботодавців, які створюють житло для працівників.

4. Школа для дитини

Для сімей із дітьми школа може стати фактором, який визначить остаточне рішення. Якщо дитина кілька років навчалася за кордоном, батьки оцінюватимуть:

  • якість української освіти;
  • рівень англійської;
  • можливість навчання іноземними мовами;
  • психологічну підтримку;
  • безпеку;
  • перспективи вступу до університету.

Повернення має бути комфортним не лише для батьків, а й для дітей.

5. Медицина

Ще один фактор — доступність якісної медицини. Особливо це важливо для сімей із маленькими дітьми, людей старшого віку та тих, хто має хронічні захворювання. Україна після війни має конкурувати не лише за робочу силу. Вона має конкурувати за довіру.

6. Правила гри

Людина може погодитися на нижчу зарплату, якщо бачить перспективу. Але складно повернутися туди, де немає відчуття передбачуваності. Тому критично важливими будуть:

  • верховенство права;
  • захист власності;
  • зрозуміле оподаткування;
  • боротьба з корупцією;
  • незалежність інституцій;
  • прозорі правила для бізнесу.

ЦЕС серед умов, які можуть впливати на повернення, називає не лише роботу та рівень життя, а й боротьбу з корупцією, покращення правовладдя та відновлення інфраструктури.

7. Можливість працювати на міжнародному рівні

Не всі українці після повернення захочуть залишити міжнародне професійне середовище. Тому Україна може виграти, якщо запропонує можливості працювати одночасно на український та міжнародний ринки. Саме тут важливою стає діаспора. Українці, які отримали досвід у Європі, можуть привозити не лише себе, а й:

  • контакти;
  • стандарти;
  • управлінські практики;
  • інвестиції;
  • нові технології;
  • міжнародні партнерства.

8. Можливість повернутися поступово

Держава має враховувати, що не кожна людина готова прийняти рішення одним днем. Тому можуть працювати програми:

  • короткострокових професійних поїздок;
  • стажувань;
  • тимчасового працевлаштування;
  • грантів для повернення;
  • релокації бізнесу;
  • дистанційної роботи;
  • підтримки підприємців.

9. Людське ставлення

Повернення — це також психологічний процес. Людина може боятися, що після кількох років за кордоном її сприйматимуть як «чужу». Саме тому важливий тон комунікації.

Не:

«Ви повинні повернутися».

А:

«Ось які можливості ви матимете, якщо вирішите повернутися».

У 2026 році Мінсоцполітики також розвиває концепцію «амбасадорів повернення» — людей, які можуть допомагати українцям за кордоном дізнаватися про життя та можливості конкретних українських громад.

10. Відчуття майбутнього

Найскладніше виміряти цифрами саме це. Людина повертається не просто в країну. Вона повертається у майбутнє. Якщо Україна зможе запропонувати це майбутнє — частина людей повернеться навіть після тривалої адаптації за кордоном. Якщо ж людина бачитиме лише ризики, нестабільність і відсутність перспектив, одного емоційного зв’язку з Батьківщиною може бути недостатньо.

Повернення — це не акція, а політика на роки

OECD наголошує, що майбутня динаміка повернення залежатиме від безпеки, житла, роботи, державних послуг та інших умов реінтеграції. Тому підготовку до повернення потрібно починати не після завершення війни. Вона вже триває.

І чим якіснішими будуть умови, тим більше українців матимуть реальну можливість сказати: «Я повертаюся».

Цей матеріал створено в межах проєкту Інститутом масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Дніпро #056.ua #відбудова #еміграція #демографія
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Спецтема
Спецтема про міграцію українців під час війни: життя в ЄС, досвід адаптації, причини повернення та виклики реінтеграції в Україні. Розглядаються соціальні, економічні й освітні аспекти, а також вплив діаспори та міжнародного контексту.
Оголошення