
Побачили «сенсацію» про українців: вісім кроків, які допоможуть не потрапити на гачок дезінформації

Існують вісім кроків, які допоможуть не потрапити на гачок дезінформації про українців.
Фейкові новини про українців за кордоном дедалі частіше маскують під справжні матеріали західних медіа, тому перевіряти потрібно не лише зміст повідомлення, а й саме джерело його походження.
1. Знайдіть першоджерело
Якщо матеріал нібито опублікував BBC, Euronews, AFP, France 24 чи інше відоме медіа, відкрийте офіційний сайт цього видання та пошукайте новину.
У 2026 році ЦПД неодноразово виявляв фейки, оформлені під матеріали відомих західних медіа. У таких випадках на офіційних ресурсах видань відповідних публікацій не було.
2. Не довіряйте скриншоту
Скріншот сторінки — не доказ. Його можна змонтувати за кілька хвилин. Перевіряйте:
- адресу сайту;
- дату публікації;
- автора;
- посилання;
- наявність матеріалу в архіві або пошуку видання.
3. Подивіться, які емоції викликає новина
Якщо повідомлення змушує вас миттєво обуритися, злякатися або зненавидіти певну групу людей, варто зробити паузу. Сильна емоція — не доказ брехні, але це важливий сигнал для додаткової перевірки.
4. Перевірте цифри
Фрази на кшталт:
«90% українців…»
«кожен другий українець…»
«80% злочинів…»
«мільярди євро витратили на…»
мають супроводжуватися конкретним дослідженням або офіційною статистикою. Якщо джерела немає, цифра сама по собі нічого не доводить.
5. Відокремлюйте факт від висновку
Наприклад:
«у місті сталося правопорушення, підозрюваний — громадянин України» — це конкретне твердження, яке можна перевірити.
«українці стали головною загрозою для міста» — вже оцінка.
Саме на переході від факту до широкого висновку часто виникає маніпуляція.
6. Шукайте підтвердження в незалежних джерелах
Якщо подія справді масштабна, про неї, найімовірніше, повідомлять кілька незалежних медіа або офіційні установи. Особливо важливо перевіряти повідомлення про:
- злочини;
- депортації;
- зміни статусу;
- соціальні виплати;
- рішення урядів;
- заяви поліції;
- масові протести.
7. Звертайте увагу на мову
Підозрілими можуть бути формулювання:
«шокуюча правда»;
«влада приховує»;
«ви не повірите»;
«всю правду видалять»;
«терміново поширте»;
«ЗМІ мовчать».
Такі слова створюють відчуття надзвичайності та підштовхують людину діяти до перевірки інформації.
8. Перевірте, чи не використовують старе фото або відео
Фотографія може бути справжньою, але не мати жодного стосунку до події. Це один із найпростіших способів створити переконливий фейк.
Що каже експертка
Керівниця Центру досліджень «Детектора медіа» Ксенія Ілюк пояснює, що дезінформація працює системно та намагається впливати не лише на знання людини, а й на її поведінку:
«Дезінформація перебуває під умовною парасолькою пропаганди й завжди має негативний характер».
Вона також радить критично оцінювати інформацію та звертатися до профільних організацій, які досліджують інформаційний простір.
Швидкий тест перед поширенням
Перед тим як переслати повідомлення друзям або опублікувати його у соцмережах, витратьте 60 секунд:
- відкрийте першоджерело;
- перевірте дату;
- знайдіть автора;
- пошукайте новину в Google;
- перевірте офіційний сайт установи, про яку йдеться;
- подивіться, чи є підтвердження в інших медіа;
- перевірте фото або відео;
- лише після цього робіть висновок.
Чому це особливо важливо для тих, хто думає про повернення
Інформація про Україну та українців за кордоном може безпосередньо впливати на рішення про майбутнє.
Якщо людина отримує лише фейкові повідомлення про небезпеку, безробіття, відсутність перспектив або негативне ставлення до українців, її уявлення про реальність неминуче буде викривленим.
Тому перед рішенням про повернення варто перевіряти не окрему «сенсацію», а всю картину: безпеку, роботу, житло, освіту, медицину, державні програми та умови життя у конкретній громаді.
Найкращий захист від дезінформації — не віра в будь-яку «правильну» версію, а звичка перевіряти факти.
Цей матеріал створено в межах проєкту Інститутом масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів.