У памʼять про загиблого бійця "Люті" Максима Ситнюка на Вінниччині відкрили спортивний майданчик

Максиму Ситнюку було лише 19 років. Він мріяв тренувати дітей, розвивати спорт у рідному місті та будувати майбутнє у сфері єдиноборств. Але після початку повномасштабної війни хлопець вирішив піти на фронт. У серпні 2024 року Максим загинув у бою під Волновахою. А вже після його смерті рідні та тренер здійснили мрію хлопця — відкрили спортивний майданчик у його пам’ять.

Ще змалку Максим захоплювався футболом і бойовими мистецтвами. У 15 років він прийшов тренуватися до Сергія Шандури та з часом став чемпіоном України з козацького двобою.

«Ми об’їздили з ним майже всю країну — він отримував нагороди найвищого ґатунку», — згадує тренер.

Коли почалася повномасштабна війна, Сергій пішов на фронт і залишив спортивний зал на Максима. Саме тоді хлопець уперше спробував себе у ролі тренера та зрозумів, що хоче працювати з дітьми.

Але новини з фронту не давали йому спокою. Щойно Максиму виповнилося 18 років, він приєднався до штурмової бригади «Лють».

Навіть під час служби хлопець не залишав думок про спорт — вступив до педагогічного університету та мріяв після війни навчати майбутніх спортсменів. Разом із тренером вони також планували облаштувати сучасний спортивний майданчик у рідному Погребищі на Вінниччині.

«Ми часто зідзвонювалися й думали, як зробимо комфортне місце для занять спортом та активного відпочинку», — каже Сергій Шандура.

У серпні 2024 року Максим загинув під час бою на Донеччині. Після його смерті побратими зібрали кошти, щоб підтримати маму хлопця. Але жінка разом із тренером вирішили спрямувати ці гроші на здійснення мрії Максима — створення спортивного простору для дітей та молоді.

До облаштування майданчика долучилися місцеві жителі. Тепер тут можна тренуватися з єдиноборств та воркауту, а на рингу встановили фотографію Максима — у пам’ять про його любов до спорту та відданість Україні.

Сьогодні на майданчику щодня займаються діти та підлітки, а місцеві приходять згадати хлопця, який мріяв навчати інших і віддав життя за свою країну.

«Це місце залишиться на роки. Нас не буде, а воно залишиться спогадом про нашого героя», — говорить тренер Максима Сергій Шандура.

Історію Максима Ситнюка медіа #ШОТАМ створило в межах проєкту «Код памʼяті» — про сучасні способи вшанування загиблих українських захисників.