Виїзд за кордон її ледве не зламав: відверта історія блогерки з Дніпра

Хейт, підстави і випробовування на міцність. Ця жінка хотіла все кинути — але саме це стало точкою росту.

"Я завжди відчувала, що світ чекає — і треба просто вийти назустріч". Такий висновок зробила масажистка, блогерка, волонтерка та бізнес-леді з Дніпра Олександра Синиця. Після рішучого кроку вона могла зламатися купу разів. Але жага до життя давала сил витримати та стати кращою версією себе.

Нове життя “пальцем в небо”

Наша співрозмовниця виїхала з України навесні 2022 року. Це було її свідоме рішення - зібрати волю к кулак, залишити своє гніздечко.

Разом із 17-річним сином та 14-річною донькою вона відправилася до Хорватії відкривати нові горизонти. Без чіткого плану, фактично “пальцем в небо”.

Вже п'ять років за кордоном. За цей час вона не тільки вивчила мову, а й заново кваліфікувалась.

"В Україні мала понад 20 років досвіду в косметології та масажу, але в Європі довелося здобувати новий диплом, щоб працювати", - зазначила вона.

Виснаження і межа

В чужій країні реальність виявилась жорсткішою, ніж очікування:

• болюча туга з рідним домом та чоловіком;
• відсутність звичного кола знайомих;
• робота без вихідних;
• навчання до ночі;
• постійна фінансова напруга;
• відповідальність за дітей.

Були дні, коли після 10–12 клієнтів я просто падала без сил. І був момент, щоб хоч якось “відключитися”, почала випивати", - розповідає Олександра.

Каже, це був найнебезпечніший період — коли здається, що так легше пережити втому і стрес.

Додавав “колориту” і побут. У маленькому селі сусіди зранку пили домашнє вино, як воду, і щедро пропонували. Встояти було складно — але вона зрозуміла, що це не те, ради чого вона пройшла довгий шлях, і вчасно зупинилася.

Заходи, що дають крила

Ще до війни Олександра намагалася розвивати свою сторінку в соцмережі і разом із командою організовувала зустрічі для блогерів у Дніпрі. З невеликих подій на 10–12 людей вони виросли до масштабних івентів на понад 100 учасників із запрошеними спікерами та мільйонними блогерами.

Після повномасштабного вторгнення формат змінився:

• Тепер її заходи — не лише про розвиток, а й про допомогу.
• Частину коштів спрямовують на підтримку військових.
• Попри труднощі, вона продовжує організовувати події навіть дистанційно — з Хорватії.

Удар у спину і хейт

Додатковим випробуванням став конфлікт із подругою, яка спочатку допомагала, але на черговий івент підготувала "удар в спину" - налаштовувала проти неї людей та говорила, що Олександра нібито заробляє в Хорватії через інтимні послуги через масаж.

"Після заходу пішов такий хейт, ніби це був повний провал. А потім ще й чутки — що я нібито не працюю і заробляю “не тим”. Було боляче, але я зрозуміла: це не про мене, це про людей, які це говорять", - каже Синиця.

Це той випадок, коли плітки й заздрість, затьмарюють реальні факти. І як відновити репутацію не знала.

"Було відчуття, що це провал і більше не хочу нічого організовувати", — каже вона.

Замість того щоб здатися, зрозуміла, що не всі люди — “свої”, і не з усіма варто працювати. 

Енергія жінки

Колись її блог починався з косметології — порад про догляд і красу. Сьогодні Олександра має понад 12 тисяч підписників в Instagram, де ділиться не лише професійними знаннями, а й життям, подорожами та власними проєктами.

Вона не залишила свою справу: працює з тілом, але каже, що часто допомагає й психологічно — через розмови, підтримку і довіру клієнтів.

Олександра живе між двома країнами — Хорватією та Україною. Регулярно приїжджає в Дніпро, де її чекає дім та чоловік. Також розвиває свою спільноту, що об’єднує людей навколо здоров'я, спілкування та волонтерства. Вона вважає, що важке сьогодення - не привід ля відчаю.

“Війна — це не кінець життя. Як би не було важко, завжди можна знайти точку опори”, — каже Олександра.

Її історія — не про ідеальність, не про успішний успіх. А про втому, помилки, зриви і вибір не здаватися, рухатися далі.