Таємниця Дніпра: місто з кількома «народженнями» і однією історією

Як визначали дату заснування Дніпра: спогади Галини Бінкевич. Місто, яке не має однієї дати народження.

У Дніпра — незвична історія. Це місто, яке десятиліттями святкує ювілеї, але досі не має однозначної дати заснування. 1787, 1783, 1784 чи навіть 1776 рік — кожна з цих цифр фігурувала в офіційних документах, енциклопедіях і наукових дослідженнях.

За цими цифрами — не просто плутанина, а багаторічна боротьба інтерпретацій: архіви проти традицій, наука проти політики, факти проти зручних рішень.

Це історія не лише про місто, а й про те, як створюється сама історія. І як іноді її переписують.

Як з’являються «офіційні дати»

У різні періоди історії дата заснування Дніпра визначалася по-різному. Спочатку — через релігійні події, як-от освячення храму. Пізніше — через імперські укази. А в радянський період — через політичну доцільність.

Саме тому виникла ситуація, коли одне місто отримало одразу кілька «точок відліку». І кожна з них має під собою документ або логіку.

Щоб зрозуміти, як це сталося, потрібно повернутися у 1960-ті роки — коли це питання вперше почали досліджувати системно.

«Я була свідком, а він — у центрі подій»

— Пані Галино, як почалася ця історія?

Я була свідком усього цього. Але головну роль відігравав мій чоловік — Володимир Васильович Бінкевич. Він очолював товариство охорони пам’яток, працював із історичними матеріалами і буквально жив цією темою.

Він дуже любив місто і хотів зрозуміти — коли ж воно насправді виникло.

Випадкова книга, яка змінила все

— Що стало переломним моментом?

Абсолютно випадкова знахідка. У 1963 році він у Москві купує книгу — «Путешествие ея императорского величества в полуденный край России».

І бачить дату — 1786 рік.

А офіційно місто засновують у 1787-му. Тобто місто вже описане до моменту свого «заснування».

Це виглядало як історичний парадокс.

Чотири дати — одна історія

— Які версії з’явилися після цього?

Виявилося, що є одразу кілька дат.

1783 — указ Катерини II.

1784 — уточнення місця.

1786 — вже є план і опис міста.

1787 — приїзд імператриці.

І всі вони — в різних джерелах.

Тому питання стало іншим: що вважати справжнім початком міста?

Коли історія стає політикою

— Чи намагалися це вирішити офіційно?

Так. Почалися публікації, обговорення. Потім створили спеціальну комісію у 1970 році.

Але під час роботи раптом з’являється ще одна дата — 1776 рік.

І тут вже виникають питання.

— Чому саме 1776?

Тому що це було зручно. 1976 рік — це 200-річчя міста. Але це також ювілей Брежнєва. І ця дата добре «лягала» під святкування.

Тобто тут уже працювала не лише історія.

 Свято, яке пам’ятають досі

— Яким було святкування 200-річчя?

Дуже масштабним. Лазерне шоу на Дніпрі, нові фонтани, понад 200 скверів, лавочки, озеленення. Місто буквально змінилося.

Це було красиво. Але питання дати так і не закрили.

Історія, яка звучить у піснях

— Ви згадували народні пісні як джерело. Чому це важливо?

Тому що це жива пам’ять.

От, наприклад:

«Пішов молодий чумаченько у Самар на базар…»

Базар — це вже економіка, це центр життя.

Або:

«Ой, дзвонять дзвони…»

Це означає, що була церква, громада, структура.

Ще є згадки про перевіз — пороми. Це вже торгівля і рух.

Місто до міста

— Що було на цій території до Дніпра?

Багато поселень. Самар з перевозом, Новий Кайдак.

Археологи підтверджують — життя тут було задовго до імперських указів.

Тобто місто не виникло — воно сформувалося.

«Ця історія не завершена»

— Чи є сьогодні остаточна відповідь?

Ні. І, можливо, її не буде.

Бо Дніпро — це не одна дата. Це процес, який тривав століттями.

Історія Дніпра — це приклад того, як минуле може бути складнішим, ніж здається. Це історія про документи, які суперечать один одному, про рішення, на які впливала політика, і про пам’ять, яка зберігається навіть у піснях.

І поки історики шукають остаточну відповідь, місто продовжує жити з кількома версіями свого народження — кожна з яких відкриває новий шар його минулого.