Поступ чи ілюзія змін: гендерна рівність у медіа Дніпра

Попри зростання кількості експерток у медіа Дніпра до 37%, моніторинг Інституту масової інформації показав: у темах війни та економіки жінки досі майже повністю відсутні, тож прогрес у цифрах поки не означає реальної гендерної рівності.

Чи стали медіа Дніпропетровщини більш гендерно збалансованими? Чи зросла кількість експерток у новинах? І головне — чи означає позитивна динаміка у цифрах реальні зміни у підходах редакцій? Цьогомісячний моніторинг інституту масової інформації щодо дотримання гендерного балансу у медіа Дніпра показав відсутність експерток і героїнь у темі війни і бойових дій, в економічній тематиці, та лише 24% у політичних новинах. Попри те, що загальна частка експерток зросла до майже 37%, жінки й досі майже невидимі в ключових сферах — війні, економіці та політиці. У регіональних новинах чоловіки залишаються головними голосами рішень і сили, а жінки з’являються переважно в матеріалах про наслідки війни, соціальні проблеми і культуру.

Ілюстративне зображення. ШІ

Моніторинг Інституту масової інформації, котрий відбувався протягом тижня з 2 лютого 2026 року, охопив п’ять онлайн-медіа регіону: Наше місто, Dnepr.express, 056.ua, gorod.dp.ua та Інформатор Дніпро. Загалом було проаналізовано 250 новин, по 50 новин на кожному сайті. Досліджували співвідношення експертів та експерток, героїв і героїнь, зокрема й представленість військовослужбовиць в ролях експерток та героїнь, їхню представленість у різних темах — від війни до культури, кількість матеріалів без згадування конкретних людей.

Позитивна динаміка

Загальна картина дещо неоднозначна. З одного боку, у 2026 році частка експерток у новинах зросла до 37% (41 жінка проти 71 чоловіка). Для порівняння: у 2023 році, під час аналогічного моніторингу, цей показник становив лише 11%, у 2024 — 26%, у 2025 — 14%. Динаміка очевидно позитивна. Частка героїнь у матеріалах також складає 37% – 48 жінок проти 81 чоловіка. Проте у яких саме темах звучать жіночі голоси? І чи йдеться про реальний баланс впливу, а не формальне зростання цифр?

Почнімо з розподілу між самими медіа. Найбільш збалансованими з п’яти проаналізованих виглядають видання «Наше місто» та gorod.dp.ua. У «Нашому місті» зафіксовано 24 експерта та 20 експерток, 19 героїв і 18 героїнь — фактично майже рівність. У gorod.dp.ua — 21 експерт і 15 експерток, 22 герої та 15 героїнь.

Обкладинка новини з коментарем жінки-експертки

Скриншот: сайт «Наше місто» 

Новина на сайті gorod.dp.ua, де експерткою виступає жінка

Скриншот: сайт gorod.dp.ua

Натомість у Dnepr.express, 056.ua та «Інформаторі Дніпро» дисбаланс більш відчутний. Особливо це стосується «Інформатора», де лише одна експертка проти дев’яти експертів і три героїні проти тринадцяти героїв.

Окремої уваги заслуговує ще один показник — кількість новин без людей. Із 250 матеріалів 96 (38,4%) – без згадування конкретних осіб. Найбільше таких новин у «Інформаторі Дніпро» (31 новина або 12,4%), менше рівно на одну новину в 056.ua (30 матеріалів або 12%) та закриває трійку «лідерів» Dnepr.express з 25 матеріалами без людей, що становить 10% від загальної кількості подібних новин. Безособові формулювання на кшталт «повідомили у відомстві» чи «зазначили в поліції» зменшують персоніфікованість новин і автоматично нівелюють можливість досягнення гендерного балансу. Адже коли немає людини — немає й питання репрезентації.

Приклад новини без конкретної персоналізації

Скриншот: обкладинки новини сайту Dnepr.express 

Дисбаланс у ключових сферах

Найгостріша проблема гендерного дисбалансу проявляється не у загальних цифрах, а в тематичному розподілі. Всього у новинах згадувалися 41 експертка та 48 героїнь, розподіл по основним 13 темам виглядає так. У темі війни (бойові дії) жінки-експертки становлять 0%. Відсоток героїнь у цій темі також 0%. Попри те, що в лавах ЗСУ служать тисячі жінок, у медійному просторі Дніпропетровщини вони відсутні. 

В економічній тематиці експертки також становлять 0%, та і героїнь в матеріалах з цієї теми немає. Натомість у спорті — 100 % експерток, і 75% героїнь, втім це всього одна новина з 250. У суспільній тематиці, а це ініціативи, історії про порятунок людей, тварин, птахів, благодійність тощо, кількість експерток і героїнь в цьогорічному моніторингу також 0%. А ось у медицині та здоров’ї, галузі, яка традиційно має високий рівень залученості жінок, експертки складають 100% (6 експерток), натомість героїнь тут немає.Втмі, варто зауважити, що герохів у цій тематиці також лише два.

Середні показники представленості жінок спостерігаються у темі соціальних наслідків війни (15% експерток і 43% героїнь) та кримінальних новинах (40% експерток і 17% героїнь). Тобто жінки частіше з’являються у ролі носійок стратегічної експертизи та суб’єкток прийняття рішень, аніж постраждалих, свідків або учасниць соціальних процесів. Для порівняння, у 2024 році в новинах про соціальні наслідки війни відсотки присутності жінок становили — 7,14% експерток, 29,82% героїнь, а в темі кримінальних новин — 50% експерток, 17,86% героїнь (15 з 84). А у 2025 році у темі соціальних наслідків війни відсоток жінок-експерток дорівнював 0, відсоток героїнь — 10,71% (3 жінки проти 25 героїв-чоловіків), в кримінальних новинах — експертки становлять 50%, а героїні — тільки 25,22% (29 зі 115). 

Фактично формується знайома структура: чоловіки коментують війну, економіку, політику — сфери впливу й влади. Жінки з’являються там, де йдеться про соціальні наслідки, побут, окремі життєві історії. Це не обов’язково є результатом прямої дискримінації. Часто це наслідок інерції, усталених контактних баз, обмеженого часу на пошук альтернативних спікерок та звички звертатися до «перевірених» експертів.

Ілюстративне зображення. ШІ

Проте медіа не існують у вакуумі. Вони формують уявлення про те, хто має голос і чия думка є авторитетною. Коли новини системно коментують переважно чоловіки, створюється враження, що саме вони приймають рішення, визначають порядок денний і є носіями знань. Відсутність жінок у темах війни та економіки підсилює стереотип про «чоловічу» природу цих сфер.

Позитивною тенденцією можна вважати те, що загальна частка експерток зростає. Якщо у 2023 році їх було лише 11%, то нині — понад третина. Це свідчить про певні зміни у підходах редакцій. Проте поки що ці зміни не зачіпають структуру тематичного розподілу. Жінки стають помітнішими, але не у ключових сферах суспільного впливу.

Ще одна характерна риса — відсутність жінок у ролі військових експерток. У час повномасштабної війни це особливо показово. Українки воюють, служать у медичних підрозділах, працюють у штабах, займають офіцерські посади. Але в регіональному медіапросторі Дніпропетровщини їхній голос практично не звучить.

Гендерна рівність — не лише про відсотки

Отже, чи можна говорити про прогрес? Так, у кількісному вимірі — безперечно. Чи можна говорити про досягнення гендерного балансу в матеріалах дніпровських медіа? Поки що ні. Гендерна рівність у медіа — це про рівний доступ до публічності, представленість у темах влади й рішень, видимість жінок як експерток, військових, економісток, політикинь, спортсменок. Це також про відповідальність редакцій розширювати бази контактів, свідомо шукати нові голоси й виходити за межі звичних шаблонів. Сьогодні медіапростір Дніпра демонструє поступ. Але цей поступ ще не став якісним зламом. Поки жінки залишаються майже невидимими у темах війни, економіки та стратегічної політики, говорити про повну гендерну рівність нині, нажаль, ще передчасно.

Медіа не єдині відповідальні за дисбаланс — він відображає ширшу гендерну нерівність у суспільстві. Проте саме медіа визначають, кого бачить і чує аудиторія. Кого цитують — тому довіряють. Кого регулярно запрошують до коментарів — той стає символом компетентності. А справжні зміни почнуться тільки тоді, коли експертка у темі оборони чи економіки перестане бути винятком і стане нормою.

Катерина Лисюк, представниця Інституту масової інформації в Дніпропетровській області