Кутя для фронту: у Дніпрі готували Різдво для тих, хто боронить Україну

Кутя для захисників. Як готували різдвяну страву для військових.

Напередодні різдвяних свят у Дніпрі відбувся майстер-клас з приготування куті, який зібрав військових, ветеранів з родинами та переселенців з Маріуполя.

Захід став не стільки кулінарною подією, скільки нагодою для спокійної розмови, спільної роботи й відчуття присутності дому навіть для тих, хто наразі перебуває далеко від нього.

Солодкий майстер-клас провів досвідчений шеф-кухар - Євген. Він розповідав про кутю як про стародавню традицію, що в різних регіонах України має свої нюанси. Десь її готують густішою, десь додають більше маку або узвару, а подекуди надають перевагу горіхам і сухофруктам.

За словами шефа, рецепт куті ніколи не буває остаточним, він змінюється разом із людьми, але зберігає головний сенс.

«Я з Маріуполя, і для мене кутя - це спогад про дім, якого зараз немає поруч. Це дуже важливо - просто бути разом і робити щось звичне», - розповіла учасниця майстер-класу Тетяна.

Серед учасників був і ветеран Сергій, який прийшов разом із дружиною.

«Ми давно не готували щось таке солодке. Це не про рецепт, це про момент. Про можливість побути поруч і згадати, що є життя поза війною», - поділився він.

Страву складали шарами - зерно, мак, горіхи, солодка заправка з меду. Працювали без поспіху, з уважністю до деталей. Робили традиційну кутю. За словами шефа, саме така найбільше відповідає духу Святвечора: стримана, збалансована і наповнена сенсами.

Але одним із незвичайних рецептів все ж таки поділився шеф Євген. Він запропонував варіант куті на основі білої пшениці твердих сортів. Саме таку вважають класичною для різдвяного столу. Зерно попередньо ретельно промивають, замочують на ніч, а потім варять до м’якості, щоб пшениця залишалася цілою й пружною. Окремо готують мак, його запарюють, розтирають до появи «молочка», додають подрібнені горіхи та мед. Заправку роблять на основі узвару, який надає страві легкої кислинки та глибшого смаку. Кутю складають шарами, не перемішуючи одразу, - так кожен інгредієнт зберігає свій характер.

«Кутя не любить поспіху. Вона про тишу, про зосередженість і про людей, для яких ти її готуєш», - зазначив він.

Після приготування кутю освятили, а згодом передали військовим. Для організаторів та учасників це було принципово важливо, щоб ті, хто зустрічає свята на службі, знали - про них пам’ятають і готують цю страву з любов`ю та вдячністю.

«У цій куті було більше, ніж просто інгредієнти. В ній був спокій Святвечора, турбота і відчуття, що навіть на відстані ми залишаємося поруч одне з одним», - розповіла Анастасія Самойленко, керівниця Дніпровського районного осередку ГО «Захист держави».