Імперські назви під забороною: які бізнеси Дніпропетровщини потрапили під деколонізацію

На Дніпропетровщині понад два десятки компаній із «Катеринославом» у назві опинилися під загрозою змін через закон про деколонізацію та висновок Українського інституту національної пам’яті.

На Дніпропетровщині назви юридичних осіб, які містять слово «Катеринослав» або його варіації, опинилися під ревізією через рішення Українського інституту національної пам’яті (УІНП). Експертна комісія Інституту визнала такі найменування «символікою російської імперської політики», а закон про деколонізацію зобов’язує їх змінити — інакше компаніям може загрожувати припинення діяльності через суд. Цей процес став важливим етапом не лише історичної, але й економічної трансформації регіону.

У цьому матеріалі ми детально розглянемо: якими юридичними особами є компанії з «Катеринославом» у назві, які фінансові та юридичні ризики вони несуть, а також які шляхи вирішення відкриваються перед ними — і чому це має значення для самоідентифікації Дніпропетровщини.

Правове та історичне підґрунтя: чому «Катеринослав» — це проблема

Експертна комісія УІНП у своєму фаховому висновку чітко заявила: назви юридичних осіб та об’єктів власності, в яких присутній топонім «Катеринослав» або похідні від нього, належать до символіки російської імперської політики. 

Таке рішення спирається на закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», який набрав чинності 27 липня 2023 року. 

Згідно із законодавством, будь-які назви, що несуть імперську символіку, мають бути змінені або виключені — в іншому випадку діяльність таких юридичних осіб може бути припинена через суд. 

Історично «Катеринослав» — це колишня назва сучасного міста Дніпро (раніше Дніпропетровськ), що походить від імені імператриці Катерини II. УІНП зазначає, що використання цієї назви в назвах підприємств — це не просто історична архаїка, а символічне маркування, яке корелює з імперськими політиками колонізації українських земель. 

Таким чином, проблема назви не є абстрактною — вона має живий вплив на сьогодні і стосується не лише мовної, а й політичної та ідентичнісної реформи.

 Підприємства, які потрапили під ревізію: перелік і контекст

За інформацією УІНП та Українського центру історико-культурних стратегій (у публікаціях Сергія Волинця), на Дніпропетровщині є значна кількість юридичних осіб з «Катеринославом» у назві. 

Серед них:

• ТОВ «ТВК “Єкатеринославська Дверна Артель”»
• ТОВ «Катеринославхліб»
• ТОВ «Єкатеринослав Строй Сервіс»
• ПРАТ «Єкатеринослав»
• ТОВ «Катеринослав‑Агро»
• ТОВ «Катеринослав 68»
• ТОВ «Катеринослав»
• Кредитна спілка «Катеринослав»
• Кредитна спілка «Катеринославська»
• ТОВ «Катеринослав Ліфт»
• ТОВ «Реал Естейт Екатеринослав»
• ТОВ «Будкомплекс “Катеринославський”»
• ТОВ «Єкатеринославська Будівельна Компанія»
• ТОВ «Катеринославська Трубна Компанія»
• ТОВ «Молочно-виробничий комплекс “Єкатеринославський”»
• ПП «Єкатеринослав»
• ОСББ «Єкатеринославський»
• Обслуговуючий кооператив «Єкатеринославбудінвест»
• Сільськогосподарський виробничий кооператив «Катеринославське Молоко» 

Ці підприємства охоплюють різні сектори економіки — від аграрного виробництва до нерухомості, від фінансів до житлових об’єктів. Для багатьох із них слово «Катеринослав» — частина бренду або корпоративної ідентичності.

Виходячи з висновку УІНП, ці назви «належать до символіки російської імперської політики» — і тому мають бути змінені на відповідні нові найменування. Водночас представники бізнесу вже заявляють: вони готові до змін, але потребують чіткого рішення від Міністерства юстиції, щоб мати правову базу для реєстрації нових назв. 

Фінансово-юридичні ризики та можливі сценарії для бізнесу

Підприємства з «Катеринославом» у назві зараз опиняються перед складним вибором. З одного боку — закон і експертний висновок УІНП, з іншого — практичні витрати й операційні труднощі при зміні бренду. Ось ключові ризики та сценарії:

• Юридичні санкції. Якщо юридична особа відмовиться змінити назву добровільно після офіційного рішення Мін’юсту, закон дозволяє ініціювати судове припинення діяльності таких компаній. Це серйозний юридичний ризик.
• Репутаційний ризик. Для брендів, які уже мають клієнтів, партнерів або споживачів, перейменування може бути чуттєвим ударом: клієнти можуть ставитися з недовірою, особливо якщо зміни виглядають як «відмова від історії».
• Брендингові витрати. Зміна назви — це не просто новий вивіска. Потрібно: новий логотип, переробка маркетингових матеріалів, оновлення документів, перескладання контрактів, зміна назви в банківських рахунках, веб-сайті тощо.
• Операційні витрати. Крім брендингу, можуть виникнути витрати, пов’язані з оновленням юридичної документації, підписанням нових договорів, переоформленням ліцензій або сертифікатів.
• Регуляторні ризики. Затягування процесу або недостатньо чітка стратегія перейменування може призвести до штрафів або погіршення відносин із державою.

Також для деяких бізнесів може бути можливість поступового ребрендингу — змінити назву, але зберегти певні кореляції, щоб мінімізувати втрати. Наприклад:

• провести внутрішні консультації з юристами та брендинговими агентствами, щоб розробити нову назву, яка б враховувала історичну пам’ять, але не порушувала закон;
• на етапі перейменування задіяти публічні комунікації: пояснити клієнтам та партнерам, чому відбуваються зміни, щоб зменшити репутаційні ризики;
• отримати роз’яснення від УІНП або Мін’юсту про майбутні строки, необхідні процедури та документи — щоб не опинитися під тиском з боку регуляторів.

Погляди експертів: історики, юристи, активісти

Рішення УІНП підтримують багато фахівців, адже воно переглядає наше ставлення до минулого і формує майбутнє символічного простору.

• Історики з УІНП підкреслюють, що деколонізація — це не просто косметичне перейменування, а глибокий символічний акт, який має значення для національної самоідентичності. Вони вважають, що усунення колоніальних маркерів у назвах — це один із шляхів переозначення українського простору та його очищення від імперських впливів. 
• Активісти та культурні стратегії, включно з представниками Українського центру історико-культурних стратегій, звертають увагу: бізнеси, які перейменовуються, мають шанс трансформувати свій бренд так, щоб він став частиною нового українського наративу. Сергій Волинець і його команда наголошують на важливості не просто зняти «іміпрську» назву, а створити історично адекватні та соціально відповідальні найменування. 
• Юристи, у свою чергу, попереджають про складність процесу. За їхньою оцінкою, хоча закон дає механізми для змін, багато компаній можуть зіткнутися з юридичною бюрократією: реєстрація нових найменувань, подання документів, погодження змін. Однак, якщо діяти за правильною стратегією, такий ребрендинг може бути здійсненим без драматичних збоїв.

Шляхи вирішення: як бізнес може адаптуватися

Для компаній із «Катеринославом» у назві на Дніпропетровщині існує кілька стратегій, які дозволяють мінімізувати ризики та пройти реформу максимально безболісно:

Робота з брендингом

• Провести аудит бренду: що в назві «Катеринослав» є символічним, а що — просто частиною ідентичності.
• Залучити брендингове агентство для розробки нової назви, яка б зберігала впізнаваність, але не суперечила законодавству.
• Підібрати назву, яка відображатиме регіональну ідентичність, наприклад, «Січеслав», «Дніпровське» або інші варіанти, прийнятні для контексту.

Юридичне оформлення змін

• Подати до Мін’юсту відповідні документи для зміни істотних відомостей про юридичну особу.
• Узгодити ці зміни з УІНП, щоб нова назва відповідала вимогам закону.
• Створити план дій із впровадження нової назви (терміни, ресурси, бюджет).

Комунікація з клієнтами, партнерами та співробітниками

• Провести інформаційну кампанію: пояснити, чому відбуваються зміни, і яке майбутнє компанії.
• Використати перехідний період для ребрендингу: нова назва може запускатися поступово, щоб не втратити репутацію або клієнтів.
• Організувати відкриті обговорення або опитування серед співробітників і партнерів, щоб нова назва була не лише законною, а й прийнятною й автентичною для всіх.

Моніторинг та співпраця з державою

• Стежити за рішенням Мін’юсту: саме міністерство має надати офіційні роз’яснення та можливі терміни для змін.
• Співпрацювати з УІНП, щоб отримувати консультації щодо нових назв, відповідності критеріям і процедур.
• Бути активними учасниками громадських або професійних груп, які займаються деколонізацією; це може допомогти сформувати позитивний імідж та отримати підтримку.

Рішення УІНП про необхідність зміни назв компаній із «Катеринославом» на Дніпропетровщині — не просто юридична формальність, а частина глибшої трансформації історичної пам’яті та корпоративної ідентичності. Бізнеси, які досі використовують цей топонім, опиняються перед нелегким вибором: зберегти бренд або адаптуватися до нової реальності, втрачаючи символи минулого, але здобуваючи легітимність у контексті сучасного українського законодавства.

Закон про деколонізацію дає чіткі інструменти для змін, але успіх залежить від готовності компаній діяти заздалегідь: розробляти нові назви, юридично оформляти їх і комунікувати з аудиторією. При правильному підході це може стати не лише викликом, а й можливістю — переосмислити бренд, оновити імідж та показати, що бізнес Дніпропетровщини готовий відійти від колоніального минулого й поглибити свою українську ідентичність.