Мігрант із Північної Америки захоплює степи: на Дніпропетровщині виявили колонію «залізних дерев»

На території природного заповідника виявили розростання інвазивного виду, який може кардинально змінити екосистему степу.

У Національному природному парку «Орільський», що в Дніпропетровській області, ботаніки зафіксували появу численної колонії Gymnocladus dioicus, більш відомого як американський глекоплідник або «залізне дерево». Рослина походить із Північної Америки, але дедалі активніше натуралізується в Україні — і це викликає занепокоєння у фахівців.

«Це дуже потужна інвазія. Ми нарахували понад 350 молодих дерев на досить обмеженій території, причому багато з них уже утворили щільні зарості», — повідомив доктор біологічних наук, завідувач відділу інтродукції та акліматизації ботанічного саду НАН України Андрій Новіков.

Як виглядає залізне дерево і чому воно небезпечне

Gymnocladus dioicus має низку особливостей, які роблять його дуже життєздатним у чужорідному середовищі:

• Довговічність: дерево може жити понад 100 років.
• Невибагливість: витримує посуху, спеки, забруднення повітря.
• Потужна коренева система: швидко заглушає інші рослини.
• Отруйні плоди: їхнє вживання шкідливе для тварин.

«Залізне дерево — красиве, але агресивне. Його здатність витісняти аборигенні степові види — пряма загроза для збереження унікальних українських ландшафтів», — пояснює екологиня Ольга Гончар з громадської ініціативи «Живий степ».

Де ще в Україні вже є це дерево

Це не перший випадок появи Gymnocladus dioicus у дикій природі. Фахівці відзначають, що дерево:

• зустрічається у ботсадах Києва, Харкова, Ужгорода;
• самосійно з’явилося у Полтавській, Кіровоградській та Одеській областях;
• уже формується підлісок у природоохоронних зонах.

Особливо занепокоєння викликає його здатність проростати на деградованих землях і навіть у руслах висохлих балок, де традиційно зростають рідкісні степові трави.

Чому цю рослину висаджували

Парадоксально, але початково Gymnocladus dioicus завозили до України як декоративне дерево. Причини:

• Має привабливу кроноформу та листя.
• Швидко росте, не потребує догляду.
• Стійкий до шкідників і міських умов.

«Ми його свідомо садили в парках як елемент „зеленого щита“ — рослина добре витримує загазованість. Але ніхто не передбачив, що воно почне масово поширюватися в дику природу», — коментує ландшафтний дизайнер Віталій Панченко.

Яка загроза для екосистем

Колонізація степу залізним деревом може спричинити:

• Зниження біорізноманіття — витіснення аборигенних видів.
• Порушення водного балансу — корені висушують ґрунт.
• Зменшення кормової бази для тварин — отруйні плоди та непридатне для випасу листя.
• Ризик пожеж — через високу здатність дерева до виживання після вогню.

Що вже роблять

Ботаніки спільно з екологами розробляють стратегію стримування інвазії:

• обстеження території поширення;
• механічне знищення сіянців;
• інформаційна кампанія серед населення;
• заборона на нові посадки в межах природоохоронних зон.

«Нам потрібно ухвалити рішення на рівні держави: інвазійні види — це така ж загроза, як і зміна клімату», — зазначає еколог Олександр Денисенко з Інституту ботаніки ім. Холодного НАН України.

Який вигляд має дерево та його плоди

Gymnocladus dioicus — це листопадне дерево, яке сягає 25–30 метрів заввишки. Воно має:

• великі двічіперисті листки, до 1 м завдовжки;
• плоди у вигляді товстих бобів, довжиною до 25 см;
• насіння, схоже на гладке каміння, що й дало назву «залізне дерево».

Плоди містять токсичну сполуку — цитоцианін, яка вражає нервову систему ссавців. У дикій природі жоден з українських тварин не пристосований до їх споживання.

Де і як його використовують

Попри агресивну поведінку в природі, глекоплідник має низку використань у міських і господарських умовах:

• Озеленення міст — дерево популярне серед озеленювачів США, Канади, Польщі.
• Фітомеліорація — використовується для закріплення ярів та балок.
• Деревина — цінна, щільна, має високу стійкість до гниття.
• Насіння — у Північній Америці з нього виготовляють декоративні вироби.

Проте жодної практичної потреби у вирощуванні в степовій зоні України немає, і це визнають самі лісівники.

Що далі

У найближчі місяці Національна академія наук України планує:

• зібрати повні дані про поширення Gymnocladus dioicus;
• запропонувати законодавчі ініціативи щодо обмеження його використання;
• розробити інтерактивну мапу «червоних зон» інвазії.

«Це перший дзвіночок. Далі буде гірше, якщо ми зараз не зупинимо цю експансію», — наголошує академік Сергій Афонін.

Інвазія залізного дерева на Дніпропетровщині — тривожний сигнал, що вимагає швидкої реакції. Поки ще є шанс зупинити розповсюдження чужорідного виду, який здатен без бою захопити український степ.