Відновлення будівництва метро у Дніпрі: між необхідністю розвитку і ризиками війни

Дніпро запускає тендер на відновлення будівництва метро попри військову загрозу та гостру критику активістів і громади.

У липні 2025 року Комунальне підприємство «Дніпровський метрополітен» оголосило про початок тендерної процедури для відновлення будівництва метро у місті Дніпро. Проєкт реалізується за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) на суму понад 300 мільйонів євро. Водночас ідея добудови метро у місті, що з початку повномасштабного вторгнення опинилося на межі бойових дій, викликає значні суперечки у громадськості, експертів і активістів.

Цей матеріал — спроба зібрати всі ключові факти, оцінки і думки щодо майбутнього проєкту, його економічної доцільності, ризиків та потенційних наслідків для міста в умовах війни.

Історія проєкту і поточний стан

Ідея будівництва метро у Дніпрі — не нова. У 2012 році КП «Дніпровський метрополітен» отримало кредит від ЄБРР і ЄІБ на 304 мільйони євро для продовження вже розпочатої лінії метро в місті, яке тоді ще називалося Дніпропетровськ.

У 2016 році після відкритого тендеру було укладено контракт на проектування і будівництво. Проте роботи суттєво затрималися через невиконання зобов’язань підрядником. З початком повномасштабної війни в Україні контракт було розірвано, але роботи так і не відновилися.

Сьогодні наявна лише позика від ЄБРР, а новий тендер з метою збереження вже виконаних робіт і підтримки техногенної безпеки планують оголосити у четвертому кварталі 2025 року.

Чому добудова метро — складне і суперечливе питання

 Економічний і транспортний аспект

Метро у великих містах — це не лише зручність, а й стратегічний інструмент міського розвитку. Воно розвантажує дороги, скорочує час поїздок, знижує навантаження на екологію.

Для Дніпра, одного з найбільших міст України з населенням понад 1 мільйон, метро могло б стати важливим фактором модернізації транспортної інфраструктури.

Глибокий економічний аналіз проєкту добудови метро у Дніпрі

Загальний обсяг фінансування та джерела коштів

Проєкт добудови метрополітену у Дніпрі фінансується переважно за рахунок міжнародних кредитів — 304 млн євро, отриманих у 2012 році від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Європейського інвестиційного банку (ЄІБ). Наразі активною залишається лише позика ЄБРР.

Такі кредити мають довгострокові терміни повернення і пільгові умови, що робить проєкт фінансово привабливим з точки зору зниження навантаження на місцевий бюджет.

Водночас кредитні ресурси вимагають суворого дотримання прозорих тендерних процедур, звітності та відповідності міжнародним стандартам.

Потенційні економічні вигоди від завершення метро

• Покращення транспортної інфраструктури. Метро дозволить скоротити час поїздок мешканців, знизити навантаження на наземний транспорт, підвищити мобільність робочої сили.
• Економія часу та продуктивності. За оцінками експертів, зменшення часу на дорогу прямо впливає на продуктивність праці, що стимулює економічне зростання.
• Залучення інвестицій. Наявність сучасної інфраструктури підвищує привабливість міста для бізнесу, створює умови для розвитку малого та середнього бізнесу.
• Екологічний ефект. Скорочення використання автотранспорту призводить до зниження викидів шкідливих речовин і покращення якості повітря.
• Створення робочих місць. Будівництво та обслуговування метро забезпечує значну кількість робочих місць як під час реалізації проєкту, так і у довгостроковій перспективі.

Витрати і ризики, пов’язані з війною

• Зростання вартості матеріалів і робіт. Війна спричинила дефіцит ресурсів, логістичні проблеми, а також зростання цін на будівельні матеріали. Це може призвести до значного перевищення початкового бюджету.
• Ризики простоїв та затримок. Оперативна ситуація на фронті створює ймовірність тимчасових або тривалих зупинок робіт, що також збільшує загальну вартість проєкту.
• Втрата інвестицій. В разі ескалації бойових дій існує ризик руйнування вже виконаних об’єктів, що спричинить втрату інвестицій і необхідність повторних витрат.
• Обмежена залученість іноземних підрядників. Військовий конфлікт зменшує привабливість проєкту для міжнародних компаній, що може вплинути на конкуренцію на тендері і якість робіт.

Альтернативні витрати та пріоритети бюджету

В умовах війни фінансові ресурси держави та місцевих бюджетів мають обмежений характер, і їх розподіл потребує ретельного планування.

• Фінансування оборони та безпеки. Найпріоритетнішою статтею витрат залишається підтримка Збройних сил України, забезпечення оборонних потреб та соціальна підтримка постраждалих.
• Гуманітарна допомога і відновлення житла. Велика частина коштів спрямовується на відновлення зруйнованого житла та забезпечення базових потреб населення.
• Інфраструктурні проєкти. Добудова метро — великий капітальний проєкт, що вимагатиме значних інвестицій, які потенційно можна було б направити на менш капіталомісткі, але більш нагальні потреби (ремонт доріг, водопостачання, енергетика).

Ефект мультиплікатора інвестицій

Важливо врахувати, що інвестиції в інфраструктуру мають мультиплікативний ефект — вони стимулюють створення суміжних робочих місць, розвиток бізнесу, підвищення рівня життя.

Однак цей ефект спрацює лише за умови стабільної безпекової ситуації і довготривалої перспективи.

Прозорість і ризики корупції

У контексті України корупційні ризики залишаються однією з найбільших загроз ефективному освоєнню бюджетних коштів.

Великий інфраструктурний проєкт за участі іноземного фінансування передбачає суворий контроль та прозорість, але у воєнний час ця система може ослабнути, що потенційно відкриває двері для дерибану і неефективних витрат.

Висновки по економічному аналізу

• Позитивні аспекти. Завершення будівництва метро у Дніпрі має потенціал значно покращити інфраструктуру, стимулювати економіку міста та підвищити якість життя.
• Виклики. Війна створює великі фінансові, безпекові та організаційні ризики, які можуть призвести до затримок, перевитрат і втрат.
• Необхідність компромісу. Оптимальним рішенням може бути поетапне і гнучке ведення робіт із суворим контролем, а також паралельне інвестування в критично важливі сфери оборони та соціальної підтримки.
• Важливість прозорості. Для збереження довіри громадськості і донорів необхідно забезпечити відкритість тендерних процедур і прозоре звітування.

Військовий і безпековий аспект

Проте нинішня ситуація у регіоні накладає суттєві обмеження. Російська армія вже тривалий час утримує місто на межі обстрілів, застосовує касетні боєприпаси, а фронт періодично наближається до міських районів.

Будівництво метро у зоні бойових дій — це не лише технічне питання, а й питання безпеки життєдіяльності мешканців та робітників.

Основні ризики добудови метро у воєнний час

• Ризик бойових дій. У разі обстрілів чи наступу існує загроза для підземної інфраструктури. Метро може перетворитись із зручного транспортного засобу на потенційно небезпечний об’єкт.
• Фінансові ризики. Війна викликає непередбачувані затримки, підвищення вартості робіт, дефіцит матеріалів і робочої сили.
• Ризик корупції і неефективного управління. В умовах війни контроль за великими проєктами послаблюється, що створює можливості для зловживань і дерибану бюджетних коштів.
• Соціальна несприйнятливість. Багато мешканців вважають недоречним розподіляти великі кошти на інфраструктурні проєкти, коли триває війна і не вистачає фінансування для потреб фронту та безпеки.

Чи можна було раніше відмовитись від добудови

Раніше, особливо на початку повномасштабного вторгнення, думки експертів та активістів щодо добудови метро були однозначними — зупинити всі інфраструктурні роботи, бо вони не відповідають пріоритетам війни.

Про це говорили представники громадських рухів і волонтерських організацій.

Думки активістів

Рух «Гроші на ЗСУ» — група волонтерів, що займається контролем за цільовим використанням бюджетних коштів і донорських грошей, активно критикує відновлення тендерів на метро.

Одна з активісток руху Ірина Головко, коментує:

«Можна поматюкатись? Просто ох&ть, блд... Ссука, ворог на межі області, а вони тут про метро і бруківку думають. Це ненажерлива тварина Боря, якій головне — бюджет і гроші, а не життя наших хлопців». 

Позицію активістів підтримують і інші учасники громадянського суспільства.

Волонтерка Анна Гріцун, наголошує:

«Цю інформацію треба в усі інфоплатформи закинути, щоб люди розуміли, що в той час, коли військові на межі виживання, влада і далі розпилює гроші на недоречні проєкти». 

Офіційна позиція і аргументи «за»

З іншого боку, влада і представники міської адміністрації наполягають, що зупинка масштабних інфраструктурних проєктів на тривалий час матиме негативні наслідки для міста в довгостроковій перспективі.

Вони наголошують на важливості збереження вже виконаних робіт і підтримки техногенної безпеки об’єктів метро.

Крім того, інфраструктурні інвестиції — це і сигнал для інвесторів про те, що місто готове до відновлення і розвитку після війни.

Чи є компроміс

Аналітики радять розглянути варіанти тимчасового консервації проєкту або поетапного відновлення будівництва з послідовним оцінюванням безпекових ризиків.

Додаткові факти та контекст

• На сьогодні у Дніпрі продовжують діяти наземні громадські транспортні системи, які, хоча й перевантажені, все ж функціонують.
• Відновлення метро, за розрахунками фахівців, могло б значно покращити транспортний потік і скоротити забруднення повітря.
• Водночас сусідні регіони продовжують страждати від ракетних обстрілів, що створює постійну невизначеність.

Висновки

Відновлення будівництва метро у Дніпрі — це складний і багатогранний виклик, у якому перетинаються інтереси розвитку міста, фінансової прозорості, безпеки громадян і нагальні потреби війни.

Активісти та громадські рухи справедливо піднімають питання пріоритетності використання ресурсів і ризиків, пов’язаних із масштабним інфраструктурним будівництвом у зоні бойових дій.

Влада, у свою чергу, робить ставку на довгострокову перспективу та міжнародну підтримку.

У цій ситуації критично важливо забезпечити максимально прозорий тендерний процес, дотримання всіх вимог безпеки і залучення громадськості до контролю за реалізацією проєкту.