Прорив на екрані: як рф симулює наступ на Дніпропетровщину

Дніпропетровщина під прицілом. Що відбувається насправді? росія знову заявила про вихід військ до кордону, поширивши відповідне відео. Збройні Сили України спростовують цей фейк і запевняють — окупанти не прорвали оборону.

12 червня російське Міністерство оборони оприлюднило відео, на якому військовослужбовці росії нібито вже дісталися до кордону Донецької та Дніпропетровської областей. На ролику — встановлена табличка з написом «Дніпропетровська область» і група військових, які з патетичними коментарями «фіксують» цей момент. Таким чином, Москва намагається створити враження стратегічного прориву і ще одного значного просування у глиб української території. Втім, за всім цим стоїть класична схема дезінформаційної кампанії.

Вже за кілька годин після публікації цього відео офіційні українські джерела спростували його достовірність. Майор Віктор Трегубов, представник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця», заявив, що жодного прориву на територію Дніпропетровської області не було і що подібні відео є частиною інформаційної атаки, метою якої є посіяти паніку серед населення, підірвати довіру до українського командування та показати фейкову перевагу російських військ.

В Генштабі також спростували «прорив» окупантів у Дніпропетровську область. Жодного перетину адмінмежі між Донецькою та Дніпропетровською областями не зафіксовано. Про це повідомив речник Генштабу ЗСУ Дмитро Лиховій.

«Обстановка динамічна, бої тривають, але даних про те, що ворог закріпився на території області, — немає», — повідомив Лиховій

Схожу заяву раніше зробили і в ОСУВ «Хортиця» — командування наголосило, що ситуація під контролем, а повідомлення про просування армії рф у глиб Дніпропетровщини не підтверджені.

Генштаб і військові зробили цю заяву на тлі публікації The New York Times — видання з посиланням на анонімних українських офіцерів повідомило про ймовірний прорив окупантів у область. Проте ці дані спростовані.

Інформаційна провокація: мантра прориву

Це вже далеко не перша подібна спроба. Протягом останніх місяців російські пропагандисти активно працюють над створенням образу «непереможної армії», поширюючи заяви про «звільнення» Авдіївки, Часового Яру, Торецька ще до завершення реальних боїв. Усі ці наративи мають спільну мету — демонструвати світові, ніби ініціатива на полі бою повністю належить росіянам. Водночас в інформаційній війні швидкість поширення фейку часто виявляється важливішою за саму правду, адже навіть після спростувань у свідомості людей залишається сумнів.

Крім традиційних пропагандистських каналів Кремля — як-от «РІА Новості» чи телеканал «Звезда», — дезінформація активно поширюється через мережі так званих «воєнкорів» та анонімних телеграм-каналів. Ці ресурси вміло маніпулюють аудиторією, подаючи фейки у форматі «інсайдерської інформації», що нібито просочилася з військових штабів. Серед їхніх головних прийомів — підміна понять, фальшиві документи, відредаговані відео та «живі» свідчення вигаданих персонажів.

Фахівці з інформаційної безпеки застерігають: головна мета таких атак — зламати моральний дух українців, змусити сумніватися у здатності держави захистити свої території. Тому в умовах воєнного стану медіаграмотність стає не просто корисною навичкою, а реальною зброєю протидії. Варто дотримуватись інформаційної гігієни: перевіряти джерела, уникати поширення неперевірених повідомлень, довіряти лише офіційним звітам від Генштабу ЗСУ та Міноборони.

Наразі ж ситуація на межі Дніпропетровської області залишається під повним контролем Збройних Сил України. Жодного прориву не зафіксовано, і навіть сам факт появи фейку лише підтверджує: у російського командування відсутні реальні перемоги, тому доводиться вигадувати «звитяги» для внутрішнього споживача. Проте такі постановки можуть мати і прикриту мету — підготовку до майбутніх наступальних дій. Це означає, що українське суспільство має бути не лише добре поінформованим, а й готовим до будь-яких сценаріїв.

Монтаж замість наступу: розбір відео

Опубліковане російськими воєнкорами відео з табличкою «Дніпропетровська область» з першого погляду здається постановкою, однак після детального аналізу це припущення перетворюється на очевидний факт. До роботи взялися незалежні OSINT-дослідники та спеціалісти з аналізу відеоматеріалів. Їхні висновки чітко вказують: відео — змонтоване, недостовірне і не має жодного відношення до реальної бойової ситуації на фронті.

Найперше, що впадає в око, — це абсолютна відсутність характерних ознак війни на тій локації. На записі не видно жодної техніки, позицій, фортифікаційних споруд, окопів чи слідів артилерійських обстрілів. Місцевість виглядає занадто чисто й доглянуто, що суперечить реаліям фронтової зони. Складається враження, що солдати просто приїхали до заздалегідь обраної безпечної точки й там встановили табличку, аби записати «переможний» відеоролик.

Особливо викликає підозру сама табличка — вона надто нова, яскраво пофарбована, без подряпин, вибоїн чи слідів впливу довкілля. Експерти звертають увагу, що її конструкція не відповідає стандартам дорожніх знаків, які встановлюються на адміністративних межах областей. Шрифт і розмітка — явно не ті, що традиційно використовувалися в цьому регіоні. Це може свідчити, що об'єкт виготовлений спеціально для відео.

Додаткові технічні ознаки також вказують на підробку. Наприклад, в аналізі тіней та освітлення було виявлено несумісність між положенням сонця та тінями від об'єктів у кадрі. Це означає, що зйомка могла відбуватись у різний час або навіть на різних локаціях, після чого кадри були зібрані в один відеоряд. Відсутність повного панорамного плану місцевості, а також кадрів під’їзду до точки зйомки додатково посилюють сумніви в автентичності матеріалу.

Цікаво, що подібні методи не є новими для російської пропаганди. Ще під час анексії Криму 2014 року використовувалися схожі схеми: постановки з акторами в ролі «місцевих жителів», фальшиві звернення, підставні «журналісти». Пізніше такі практики були зафіксовані й під час операцій у Сирії, Грузії та на Донбасі. Російські медіа давно опанували технологію створення «паралельної реальності», де інформаційна картинка важливіша за справжній стан справ.

Українські військові наголошують: такі відео — це частина гібридної війни. Ворог намагається перемогти не на полі бою, а в головах людей. І саме тому ми маємо бути особливо пильними. Проти інформаційної зброї неможливо боротися танками — тут потрібна критичне мислення, аналітика та витримка. Якщо суспільство не піддається паніці, не ведеться на провокації й довіряє перевіреним джерелам — противник зазнає поразки ще до початку реального наступу.

Чому саме Дніпропетровщина?

Російська пропаганда не випадково обрала Дніпропетровську область як об’єкт фейкової «операції». Регіон має стратегічне значення — він є своєрідним логістичним та гуманітарним хабом для всієї східної частини України. Через Дніпро проходять ключові шляхи постачання, функціонують військові госпіталі, базуються склади, аеродроми та ремонтні підприємства. Крім того, область межує з регіонами активних бойових дій — Запорізькою, Донецькою та Харківською.

Саме тому, на думку аналітиків, спроба подати Дніпропетровщину як «нову гарячу точку» має декілька цілей. Перша — психологічний тиск. Говорячи про «вихід на кордон» з цією областю, росіяни прагнуть створити враження безпосередньої загрози містам Нікополь, Павлоград або навіть самому Дніпру. Друга — медійне відволікання. Поки увага громадськості концентрується на фейковій табличці, ворог може вести підготовку або перегрупування в інших секторах фронту. Третя — дискредитація українського командування. Якщо частина аудиторії повірить у фейк, це може спричинити хвилю критики щодо дій ЗСУ, навіть попри відсутність реального прориву.

Не слід також ігнорувати той факт, що Дніпро став одним із символів спротиву — як на рівні військової інфраструктури, так і в інформаційному просторі. Тож спроби принизити, «перемогти» чи хоча б зганьбити місто мають глибокий символічний підтекст для Кремля.

Як реагувати на фейки?

У нинішніх умовах кожен українець стає учасником інформаційного фронту. І тому важливо знати, як діяти при появі подібних фейків. Насамперед — не піддаватися емоціям. Навіть якщо повідомлення здається переконливим, варто перевірити джерело: чи є посилання на офіційні сторінки ЗСУ, Сил оборони чи Генштабу? Чи підтверджують інформацію українські журналісти, незалежні аналітики чи OSINT-дослідники?

Далі — утримуйтеся від поширення неперевіреної інформації. Навіть допис у месенджері або сторіс із запитанням «А це правда?» може стати ланцюгом, що запускає хвилю паніки. Натомість поширення спростувань, офіційних коментарів або аналітичних розборів, навпаки, посилює інформаційну стійкість суспільства.

Не менш важливо — говорити з близькими, особливо з тими, хто може бути вразливим до впливу ворожої пропаганди. Пояснюйте, як працює дезінформація, і чому важливо довіряти лише перевіреним джерелам.

Ситуація навколо фейкової «таблички на кордоні» — лише один із прикладів того, як росія намагається маніпулювати реальністю. Але саме наш спокій, критичне мислення й довіра до офіційної інформації — найкраща відповідь на ці спроби.

Чому фейки — це зброя?

У сучасній війні лінія фронту проходить не лише по окопах чи містах, а й у стрічках новин, телеграм-каналах, коментарях під постами. Фейкова табличка на «умовному кордоні з Дніпропетровською областю» — не просто тролінг. Це елемент гібридної війни, який має чітку тактичну мету — деморалізувати українців, посіяти паніку, змусити сумніватися в здатності армії утримати позиції.

В умовах, коли бойові дії йдуть із перемінним успіхом, навіть одне неправдиве повідомлення може спричинити реальні наслідки: черги на вокзалах, масові звернення до ТЦК, падіння бойового духу. Кремль це знає і цілеспрямовано використовує. Не дарма в російських військових доктринах ще з 2010-х років інформаційна війна вважається рівнозначною класичній.

Крім того, фейки — дешевий інструмент. Їх створення не потребує сотень снарядів, але результат може бути співмірним із артилерійським ударом по тилу. Один допис у псевдопатріотичному пабліку або «злив» через пропагандиста типу Соловйова — і тисячі людей починають обговорювати, чи не час пакувати валізи.

Тому кожен фейк варто сприймати як частину бойової операції. І протистояти йому — як частину оборони.

Що потрібно розуміти зараз?

Війна не обмежується лінією зіткнення — вона давно ведеться на екранах смартфонів, у плітках на кухнях і навіть у коментарях під постами в соцмережах. Кожен фейк, кожна постановка, кожна вигадана «табличка» — це не просто мем чи курйоз. Це зброя, розрахована на нашу реакцію: страх, сумніви, зневіру.

На прикладі історії з фейковим відео про «кордон Дніпропетровської області» чітко видно, як працює російська інформаційна машина: блискавично, агресивно і без жодної етики. Їхня мета — дезорієнтувати суспільство й змусити українців сумніватися в своїх силах. Не тому, що рф перемагає, а тому що програє — і вдається до дешевих трюків, коли реальних перемог немає.

Українське суспільство вже не раз демонструвало стійкість. Але саме зараз ця якість потрібна найбільше. Адже Дніпропетровщина — не просто важливий стратегічний регіон, це потужний тил і життєво важливий логістичний центр. Удар по його репутації, навіть інформаційний — удар по всій системі оборони.

Сьогодні головне — не реагувати емоційно. Пам’ятати, що справжня небезпека — це не табличка, а зневіра. І саме вміння розрізняти фейк від реального наступу робить нас сильнішими. Проти нас працює не лише армія ворога, а й ціла фабрика брехні. Але правда — наш найкращий захист. І поки ми її тримаємо, Дніпро — стоїть.