• Головна
  • День Державного гімну України 2024: цікаві факти та незвичайні версії виконання
22:30, 10 березня

День Державного гімну України 2024: цікаві факти та незвичайні версії виконання

День Державного гімну України 2024: цікаві факти та незвичайні версії виконання

Сьогодні, 10 березня, в Україні відзначається День Державного Гімну – одного з головних державних символів країни. Це свято було затверджене Кабінетом Міністрів України 7 грудня 2021 року, а сам Гімн офіційно був затверджений Верховною Радою 6 березня 2003 року.

Редакція сайту 056 розкаже цікаві факти та незвичайні версії виконання. 

У 2003 році проект закону "Про Державний Гімн України", запропонований президентом Леонідом Кучмою, підтримали 334 народних депутати із 433, проти висловилися 46. Не брали участі в голосуванні фракції Соціалістичної та Комуністичної партій.

Відтоді пісня "Ще не вмерла України і Слава, і Воля" на музику Михайла Вербицького стала одним із головних символів нашої держави, поряд із прапором і гербом.

Офіційно затверджений Державний Гімн України складається лише з одного куплету та приспіву:

"Ще не вмерла України і слава, і воля,

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів:

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми, браття, козацького роду".

Український гімн створили у 1862 році, коли на одній з вечірок поета-етнографа Павла Чубинського сербські студенти, що навчалися в Київському університеті, співали патріотичну пісню. Чубинському пісня дуже сподобалася й за півгодини він склав пісню "Ще не вмерла Україна" на сербський мотив, яка набула набаченої популярності серед прогресивних українців. За це Чубинського вислали в Архангельську губернію.

Й коли в Радянському Союзі було вирішено створити окремий гімн для кожної країни в його складі, то "Ще не вмерла Україна" був одразу відкинутий. Натомість затвердили текст Павла Тичини "Живи, Україно, прекрасна і сильна", який й став державним гімном Української РСР у період з 1949 до 1991 роки.

Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року, коли на одній із зустрічей у Павла Чубинського, ученого-етнографа, фольклориста та поета, журналіста, активного діяча українського визвольного руху України, сербські студенти, що навчалися в Київському університеті, співали патріотичну пісню, у якій згадувався цар Душан і в приспіві були слова «срце бије и крв лије за своју слободу» (або «срб се бије и крв лије за своју слободу…»). Чубинському пісня дуже сподобалася, і він раптом подався в іншу кімнату, а через пів години вийшов звідти з готовим текстом пісні «Ще не вмерла Україна», яку тут же проспівали на сербський мотив. Деякі дослідники вважають, що на написання також вплинули мотиви мазурки «Jeszcze Polska nie zgineła…», яка згодом стала польським гімном. «Марш Домбровського» на той час був популярним серед народів, що боролися за незалежність (уже за кілька місяців після написання вірша Чубинського, почалося Січневе повстання - шляхетське повстання 1863–1864 років на землях колишньої Речі Посполитої. Разом із поляками у повстанні взяли участь литовці, білоруси й українці). Зокрема, на мотив цієї польської пісні словацький поет Само Томашек написав пісню «Гей, Словаки», що була гімном Словаччини.

Поширення цього вірша серед українців, об’єднаних у Громаду, сталося дуже швидко. 20 жовтня того ж року шеф жандармів князь Долгоруков дав розпорядження вислати Чубинського «за шкідливий вплив …» на проживання в Архангельську губернію.

Перша публікація тексту вірша Павла Чубинського відбулась у львівському журналі «Мета» у номері 4 за 1863 рік. Отримавши поширення на Західній Україні, вірш не пройшов повз увагу релігійних діячів того часу. Один із них, греко-католицький священик о. Михайло (Вербицький), знаний композитор свого часу, захоплений віршем Павла Чубинського написав музику до нього. Вперше надрукований у 1863 році, з нотами — в 1865-му.

Перше публічне виконання відбулось 10 березня 1865 року в Перемишлі як завершальний номер концерту, присвяченого Тарасові Шевченку. На платівку вперше записаний у кельнському відділенні «Грамофону» в жовтні 1910 року у виконанні Модеста Менцинського. У 1917—1920 роках «Ще не вмерла Україна» став одним із державних гімнів УНР та ЗУНР. Зокрема, 17 червня 1917 року авторитетне американське видання «Нью-Йорк таймс» опублікувало замітку про затвердження офіційного перекладу гімну України.

Також, «Ще не вмерла Україна» Чубинського і Вербицького наряду з «Вічним революціонером» Франка та Лисенка, у виконанні хору Стеценка, лунали під час проголошення Акту Злуки.

1939 року «Ще не вмерла Україна» затверджений гімном Карпатської України.

Коли в радянському союзі було вирішено створити окремий гімн для кожної республіки в його складі, то варіант використання пісні «Ще не вмерла Україна» було відкинуто.

Гімн «Ще не вмерла Україна» було вперше публічно заспівано 24 вересня 1989 року на головній сцені фестивалю «Червона рута». Почав виконувати Василь Жданкін і до нього долучилися Віктор Морозов і Едуард Драч.

Визначною подією стало також виконання гімну «Ще не вмерла Україна» 9 квітня 1990 року у Львівській опері перед початком сесії Львівської обласної ради народних депутатів XXI («першого демократичного») скликання. Перше аранжування для оркестру здійснив художній керівник та диригент Галицького симфонічного оркестру Ростислав Демчишин.

15 січня 1992 року музичну редакцію М. Скорика та Є. Станковича (для хору та фортепіано) державного гімну затвердила Верховна Рада України, що знайшло своє відображення у Конституції України. Усю оркестровку здійснив Олександр Морозов.

Тільки 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний гімн України». Законопроєктом пропонувалося затвердити як державний гімн національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами першого куплета і приспівом пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Президент запропонував змінити звучання першої строфи гімну на «Ще не вмерла України і слава, і воля».

Цей закон підтримали 334 народних депутати, проти висловилися 46 із 433, що зареєструвалися для голосування. Не брали участі в голосуванні фракції соцпартії і компартії. З прийняттям цього закону стаття 20 Конституції України набула завершеного вигляду. Національний гімн на музику Михайла Вербицького отримав слова, віднині затверджені законом.

Гімн України набув значної популярності в ході боротьби за гідність та незалежність України в 2004 та 2013–2014 роках. Композитор Валентин Сильвестров, що виходив на акції протесту в Києві, так охарактеризував український гімн: «Гімн України — дивовижний. Його створив Михайло Вербицький — церковний композитор середини ХІХ століття. Він жив в Австрійській монархії, мабуть, дуже любив Шуберта, у нього був мелодійний дар — це помітно з його літургій. Він був церковним композитором. І ось цю патріотичну пісню він теж створив як церковний композитор. Це ж алілуя, розспів. У гімнах ніде такого немає! Це унікальний твір: це — гімн України, але в ньому є ознаки літургійного початку. У цьому гімні затонула якась пам’ять про літургію, про всеношну. У цьому наспіві немов дме вітер…»

Гімн України набув значної популярності в ході масових протестів в країні у 2004 та 2013 роках.

У Новорічну ніч 2014 року на Майдані Незалежності разом заспівали гімн майже півмільйона українців, що стало "світовим рекордом".

Лідер гурту "Антитіла", боєць ЗСУ Тарас Тополя виконав гімн України на передовій.

Бійці Збройних Сил України виконують найголовнішу пісню своєї країни.

А так звучить Гімн у виконанні співачки Джамали перед футбольним матчем на англійському стадіоні "Челсі".

Державний Гімн жестовою мовою.

Гімн України, перекладений на англійську мову.

Гімн України у виконанні грузинського колективу GeoFolkTour.

У 2014 році, після анексії Криму росією, президент рф володимир путін підписав розпорядження про відродження Чорноморського вищого військово-морського училища ім. Нахімова.

Під час заміни прапорів із українських на російські українські курсанти заспівали гімн України.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#військовий стан #Дніпро #Україна #056 #СТОЇМО #ЗупинимоОкупантів
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Спецтема
Рід наш прекрасний духовністю. Наші пращури відбирали найцінніші надбання, збагачуючи їх, і бережливо передавали з покоління до покоління. Українці вміли відчувати природу, черпати здоров’я, силу й красу з її лона; всі творчі сили людини були спрямовані на зміцнення сім’ї, свого роду.
Оголошення
live comments feed...