Про війну, Крим і "бутерброд“: найгучніші висловлювання Навального про Україну та реакція на його загибель

Повідомлення російської служби виконання покарань про смерть 17 лютого російського опозиційного політика О. Навального у колонії стало певним шоком для демократичної спільноти всього світу. Адже, як один з лідерів російської опозиції, він завжди залишався проблемою для кремля та становив небезпеку для путіна. 

Редакція сайту 056 розкаже про реакцію світу та про найгучніші вислови Навального про Україну. 

Почнемо з того, що смерть Навального для росіян, незалежно від їхніх політичних поглядів, означає подальше «закручування гайок» та посилення репресій.

Роль опозиції в рф тепер гратимуть Борис Надєждін і Владислав Даванков. путін зробить все, щоб вони були повністю ручними.

Розправа над політичними опонентами є ознакою трансформації автократичної російської моделі на тоталітарну. А також свідчить про беззахисність кожного громадянина перед державою та нестабільність і катаклізми у недалекому майбутньому.

У Центрі протидії дезінформації при РНБО України зазначають, що керівник незалежної міжнародної розвідувальної спільноти Bellingcat Х. Грозєв припускав, що наступним очільником рф міг стати опозиціонер О. Навальний. Відомо, що на Навального неодноразова вчиняли напади – у 2017 році його облили зеленкою в Барнаулі й невідомою рідиною в москві, а у серпні 2020 року госпіталізували з літака з симптомами отруєння. Як з’ясував Федеральний уряд Німеччини з посиланням на дослідження спецлабораторії Бундесверу, Навального отруїли речовиною нервово-паралітичної дії групи «Новичок». Після реабілітації в Німеччині 17 січня 2021 року Навальний повернувся до росії, де його заарештували та після низки судових процесів засудили на 19 років позбавлення волі в колонії особливого режиму «Полярний вовк» у селищі Харп за полярним колом. Там, як заявила російська влада, він раптово втратив свідомість і помер у віці 47 років.

Як відреагували світ, Україна та рф на знищення головного кремлівського опозиціонера?

По-перше, демократичний світ очікувано відреагував на звістку звинуваченнями у вбивстві самого путіна та його оточення. Так, латвійський Президент Е. Рінкевичс заявив, що «Навальний щойно був жорстоко вбитий кремлем». Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн закликала західний світ згуртуватися «в нашій боротьбі за свободу і безпеку тих, хто наважився виступити проти автократії». Канцлер Німеччини О. Шольц заявив, що «в росії кожен, хто виступає за демократію, має боятися за своє життя й за свою безпеку». Голова Європейської ради Ш. Мішель: «ЄС вважає російський режим єдиним відповідальним за цю трагічну смерть». Генеральний секретар НАТО Є. Столтенберг заявив, що «ми маємо встановити всі факти, а росія має відповісти на всі серйозні запитання щодо обставин його смерті». Президент України В. Зеленський зауважив, що «очевидно, Навальний убитий путіним, як і тисячі інших закатованих, замучених через одну цю істоту».

Отже, західні лідери у своїх оцінках, поряд з констатацією репресивності путінського режиму та вимог до москви дати роз’яснення, намагаються згуртувати демократичний західний світ для активнішої протидії москві. Є всі сподівання, що реакція на смерть Навального спонукає країни НАТО і, зокрема, США активізувати військову підтримку України задля спільної перемоги над агресивною росією.

По-друге, варто відзначити, що в Україні ставлення до Навального було неоднозначним. Адже за поглядами він був ліберальним російським націоналістом і, найперше, переймався інтересами своєї держави всупереч українським інтересам.

По-третє, в росії та в російській політичній еміграції загибель Навального викликала психологічний шок. Адже опозиціонер певною частиною російського населення сприймався як особистий ворог путіна в країні, де політичні вбивства стали звичайною практикою. Підозріла загибель політичного в’язня для них виглядає як спроба кремля звести рахунки з опозицією. Втім, росіяни відчувають страх від того, з якою маніакальною завзятістю кремль знищує всіх, хто ніс надію, що в росії можливо щось змінити. У цьом списку Політковська, Нємцов і наразі Навальний. Відтак, якщо після вбивства Нємцова у 2015 році ще кілька років проводилися тисячні «Марші Нємцова», на яких посеред москви несли й українські знамена, то 17 лютого – на мітинги у памʼять про загибель Навального вийшло приблизно 200 активістів у 21 російському місті. Отже, на те, що смерть Навального стане «чорною міткою» і стане початком революції або мітингів, які призведуть до дестабілізації всередині країни, розраховувати не доводиться. До того ж опозиційні осередки всередині країни розгромлені, а більша частина опозиції виїхала за кордон. Російську опозицію, що залишилась, очікує тиск, адже будь-яка протестна активність напередодні президентських виборів небажана для кремля. Щоб уникнути найменшого натяку на масові заворушення, в рф розгорнута інформаційно-психологічна операція з дискредитації Навального та його оточення. Найпрогнозованіші наслідки загибелі політика – опозиція з часом зрозуміє, що єдиний метод боротьби з кремлівським режимом – силовий.

Найгучніші висловлювання Навального про Україну

Навальному в Україні часто згадували його слова, що «Крим – не бутерброд із ковбасою, щоб його туди-сюди повертати», а з іншого – саме він у 2014-му підтримав Революцію гідності, закликав західні країни накласти санкції на великих російських бізнесменів, а після 24 лютого 2022 року звернувся із в’язниці до росіян із закликом виходити на протест проти російської агресії. Війну проти України він називав несправедливою, заявляв, що очікує неминучої поразки росії, пропонував визнати територію України в кордонах 1991 року і платити їй компенсацію за агресію. До речі, після початку повномасштабного вторгнення в Україну Навальний змінив свою позицію і щодо Криму. Водночас він не був згоден з тезою, що у всіх росіян імперська свідомість і називав таку думку – нісенітницею. 

Тож давайте згадаємо всі найвідоміші висловлювання Олексія Навального про Україну, про агресію росії, а також ті самі його роздуми на тему "Крим наш?", які вкотре доводять: "добрих росіян" не буває.

Навальний завжди користувався приводом "на" - у суто російській манері.

"Якщо колись станеться щось справді грандіозне, наприклад, літаюча тарілка сяде в центрі Києва, то всі писатимуть: "Вау! В Україну прилетіли інопланетяни! Ура! Перший контакт!" А в коментарях сидітимуть українці та писатимуть: в Україні", — написав він на своїй сторінці у Twitter після того, як у коментарях прилетіло через попередній пост.

Коли у грудні 2018 року Україна створила незалежну Православну церкву України, реакція Навального на це була особливо яскравою, викриваючи внутрішнього націоналіста у російському опозиціонері. Замість визнати право України на церковну незалежність, він вирішив атакувати путіна за те, що той не зміг зберегти російський вплив на сусідню країну.

"Те, що створювалося століттями, було знищено путіним та його ідіотами за чотири роки. путін – ворог російського світу", – написав тоді Навальний у твіттері.

Навальний також заявляв, що росії слід "залишити Україну у спокої і дати їй можливість розвиватися так, як бажає її народ".

Крим

У 2014 році Навальний спочатку не підтримав захоплення Криму, але в жовтні 2014 року дав інтерв'ю радіо "Эхо москвы", в якому запевнив, що Крим має залишитися у складі росії і персонально його повертати не збирається. На питання ведучого "Крим наш?" опозиціонер тоді відповів: "Крим - тих людей, хто живе в Криму... Півострів був захоплений із кричущим порушенням усіх міжнародних норм, але зараз є частиною росії і залишиться нею, і більше ніколи в найближчому майбутньому не стане частиною України. Крим - це що, бутерброд із ковбасою, щоб його туди-сюди повертати?".

У липні 2017 року в інтерв'ю тієї ж радіостанції Олексій Навальний заявив, що у разі обрання президентом росії він проведе в окупованому Криму "чесний референдум": "Я, як президент, можу гарантувати одне - що я проведу там чесний референдум, я спробую нормалізувати ситуацію. До цього референдуму та до тристоронніх комісія разом із Європейським Союзом ми постараємося залучити Україну. Чесно кажучи, ось якщо не лукавити, я сумніваюся, що Україна визнає цей референдум", - зазначив Навальний.

Ситуація з окупованим Кримом не має простих рішень – про це у листопаді 2019 року знову заявив в ефірі "Эхо Москвы" російський опозиціонер Олексій Навальний.

"Безумовно, те, що сталося у 14-му році, - це були незаконні речі. Але ми зайшли в ту частину політики, коли простих рішень не буває", - сказав політик, додавши, що в Криму два мільйони людей мають російські паспорти.

"Там є два мільйони людей із російськими паспортами. Тобто вже якийсь незрозумілий фарш. Цей фарш назад не перевернеш. Тому не існує простого вирішення кримської проблеми", - зазначив він.

Війна Росії проти України

Риторика Навального змінилася, коли він опинився у російській в'язниці. У лютому 2023 року Навальний уже з колонії опублікував 15 принципів своєї політичної платформи. Він заявив, що росія має негайно припинити агресію проти України, звільнити всі території України, включаючи Крим, і розпочати переговори про відшкодування завданих збитків.

Навальний зазначав, що президент росії представив себе "збирачем земель" і підписав країну на війну, якій намагається надати статусу "народної", прагне зробити своїми спільниками всіх громадян росії: "путін розв'язав несправедливу агресивну війну проти України під безглуздими приводами".

"Зупинити агресію, завершити війну та вивести російські війська з території України. Продовжувати війну – це як істерика безсилля, а зупинити її – сильний хід", - твердив на публіку російський опозиціонер.

"Які кордони України? Такі ж, як і росії – міжнародно визнані, визначені у 1991 році. Ми, росія, тоді їх також визнали. Ці кордони росія має визнавати і зараз. Тут нема чого обговорювати. Майже всі кордони у світі випадкові та викликають чиє Але боротися за їх зміну в XXI столітті не можна. Інакше світ порине в хаос", - написав у своїх 15 принципах політичної платформи Олексій Навальний вже під час повномасштабної війни.

Також Навальний під час політичної діяльності писав тоді ще Twitter, що "хохлів оточили не ополченці", і що "на даному етапі це паливо".

Тож, хоча Навальний протистояв авторитарній владі, він просував свої ідеї у формі, близької та зрозумілої російському електорату. Тому, не варто в Україні ліпити з Навального образ без грішного "демократичного святого", проте слід віддати належне мужності людини, яка становила для режиму путіна реальну загрозу і була закатована нашим спільним ворогом.