Офіційно блокує всі рішення щодо України: чи загрожує Угорщині вихід з ЄС

Останній саміт Європейського Союзу продемонстрував, наскільки серйозними є розбіжності між більшістю країн ЄС і Угорщиною. 

У Центрі протидії дезінформації при РНБО України проаналізували чи загрожує Угорщині вихід з ЄС. 

Вона офіційно блокує всі рішення Європейського Союзу щодо України та продовжує робити провокаційні заяви на її адресу, які суперечать загальній позиції ЄС. Особлива «угорська думка» стає причиною блокування створення довгострокового фонду Євросоюзу на 20 мільярдів євро для постачання ЗСУ та затримки виділення Україні траншу військової допомоги у розмірі 500 мільйонів євро з Європейського фонду миру. Занепокоєння ЄС викликає і зближення угорської влади з рф, зокрема особиста зустріч Орбана з путіним у Пекіні, якою угорський прем’єр «пишається», а лідери ЄС вважають неприпустимою. У Брюсселі також побоюються, що тісні контакти путіна з Орбаном можуть бути використані кремлем у другій половині 2024 року, коли Угорщина має головувати в Раді ЄС.  

Звісно, що подібні демарші Угорщини викликають роздратування інших членів ЄС, адже нівелюють загальні принципи, заради яких створювався цей економічний та політичний союз. Деякі європейські політики вже задумалися про доцільність перебування цієї країни у складі Євросоюзу, а Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Ж. Боррель заявив, що «ніхто не зобов’язує Угорщину бути членом Європейського Союзу».

Отже, Угорщина наблизилася до сценарію потенційного виходу з ЄС, шанси на це з минулого року значно зросли. З цим згоден і колишній глава Центрального банку Угорщини А. Сімор, який вважає вихід Угорщини з Євросоюзу хоча і не найімовірнішим сценарієм, але його вірогідність з 10% минулого року наразі зросла до 20-30%. 

Слід зазначити, що примусове виключення країни з ЄС є екстраординарною подією і до цього не застосовувалось. Процедура передбачає вихід з ЄС тільки за умови добровільної згоди країни, як це було у випадку Великої Британії. А добровільна відмова Угорщини від ЄС малоймовірна через низку обставин.

По-перше, як би угорський премʼєр не порівнював членство Угорщини в ЄС із «радянською окупацією», в реальності він прекрасно розуміє, наскільки важливим для країни і його влади є це членство. Адже економіка Угорщини у визначальній мірі залежить від ЄС. Торгівля всередині ЄС становить 81% експорту Угорщини та 78% його імпорту, 6,3% ВВП Угорщини створюють європейські інвестиції, а ЄС співфінансує 95% інвестицій її державного сектора. 

По-друге, з часу підписання Угорщиною Угоди про асоціацію 16 грудня 1991 року країна залишається другою в Союзі за обсягом грошей, яку вона отримує з бюджету ЄС. Зовнішнє фінансування та тісні економічні зв’язки з країнами ЄС обумовили підтримку перебування в єврозоні більшістю угорців. До речі, Орбан робив декілька спроб промоніторити суспільство з приводу готовності виходу з Європейського Союзу, але всі соцопитування підтвердили бажання населення залишатись. Це не може ігноруватися командою Орбана, яка на тлі інфляції (країна також має найвищу в ЄС інфляцію), відсутності вільних медіа та проблем з дотриманням прав людини і так стоїть на межі втрати довіри виборців. Тож для Орбана вкрай важливе продовження фінансового підживлення свого режиму коштами ЄС.

Отже, у найближчій перспективі Угорщина найімовірніше залишиться членом ЄС і продовжить захищати насамперед власні інтереси. Орбан намагатиметься отримати максимальної користі з росії і одночасно – Європейського Союзу. «Український фактор» буде використовуватись як важіль тиску на росію щодо поставок дешевого газу та шантажу Євросоюзу з приводу збільшення дотацій.

Щоб уникнути цього, ЄС поступово переглядає своє ставлення до Угорщини і напрацьовує дієвий інструмент для протидії тому, що робить її влада. Йдеться про реформування Союзу в частині відмови від одностайного голосування та ухвалення рішень більшістю голосів, чи застосування 7 статті ЄС про обмеження прав однієї з країн, яка порушує принципи демократії тощо. Не виключається, що лідери ЄС будуть шукати альтернативу владі Орбана, підтримуючи опозиційні внутрішні політичні сили в Угорщині, які зможуть поновити проєвропейську політику країни. А нещодавно в Європарламенті поставили під сумнів здатність Угорщини ефективно головувати в Раді ЄС у 2024 році, враховуючи недостатнє дотримання цією країною законодавства і цінностей ЄС. 

Щоб спонукати Орбана до «виправлення», Єврокомісія до кінця листопада розморожує виділення близько 13 млрд євро для Угорщини і розраховує, що після цього Орбан підтримає пропозицію Комісії збільшити бюджет Євросоюзу і виділити значну фінансову допомогу Україні.

Тож є сподівання, що вказані заходи зроблять антиєвропейську та антиукраїнську позицію Орбана помірнішою, а результати переговорів у Будапешті розблокують виділення Україні чергового траншу з Європейського фонду миру.