Навіщо путін створив «феномен пригожина»
На тлі просування ЗСУ на Запорізькому напрямку практично непоміченим залишився інцидент у російських військах, коли найманці ПВК «вагнер» розпочали бій з кадровими військовими міноборони росії та захопили в полон командира 72-ї мотострілецької бригади підполковника р. веневітіна. Пресслужба пригожина опублікувала відео допиту військового, з якого випливає, що він «з особистої неприязні» наказав своїм підлеглим обстріляти машину групи швидкого реагування ПВК «вагнер» та роззброїти її бійців. Хай там що, згідно з російським законодавством викрадення людини визнається кримінальним злочином (стаття 126 КК рф) та може каратися тюремним ув’язненням терміном на 15 років. Пізніше лідер російських найманців звинуватив представників мо рф у замінуванні шляхів для унеможливлення відступу «вагнерівців» з Бахмута.
У Центрі протидії дезінформації при РНБО України проаналізували навіщо путін створив «феномен пригожина».
Проте ні мо рф, ні кремль навіть не прокоментували ситуацію, хоча очевидно, що протистояння пригожина і міноборони перейшло в нову фазу озброєного конфлікту. А це безпосередньо загрожує боєздатності російської армії та рейтингу довіри до кремля і особисто путіна. Наразі пригожин вільно їздить досить великими російськими містами, де роздає інтервʼю з принизливою критикою шойгу та герасимова.
Що ж означає недоторканість пригожина і чого він домагається?
Очевидно, що таку зухвалу поведінку пригожина може дозволити лише найголовніша персона у цій країні. Саме путін є єдиною людиною в росії, яка визначає пригожину «червоні лінії» та його місце в російській номенклатурі. Адже на відміну від кадрових військових, пригожин офіційно керує компанією «Конкорд», яка займається діяльністю у сфері громадського харчування. Ще він позиціонує себе як головнокомандувач ПВК «вагнер», яка не має жодного офіційного статусу. До того ж пригожин займає перші місця в неформальній кремлівській ієрархії, вільно їздить російськими регіонами, де читає лекції, проводить зустрічі, що дуже схоже на виборчу кампанію нового політика-популіста. Ззовні риторика пригожина під час зустрічей у нижньому новгороді, єкатеринбурзі, владивостоці та новосибірську здається дуже привабливою для пересічних слухачів. Створюється образ людини з народу, яка не боїться говорити правду та критикувати владу. Тож він озвучує слухачам те, що вони не почують на федеральних каналах – війна росії проти України буде довгою, треба оголошувати загальну мобілізацію, повертати страту і запроваджувати планову економіку.
Проте нинішню активність пригожина не слід розцінювати як початок його політичної кар’єри. Все свідчить про те, що публічна діяльність пригожина – це заздалегідь узгоджена путіним операція «прикриття» початку передвиборної кампанії президентських виборів березня 2024 року. Тому з пригожина штучно роблять політичного конкурента путіну на виборах, який відтягне на себе голоси опозиції навального і тих, хто не визначився, а в останній момент відмовиться від президентських амбіцій на користь основного кандидата. У сучасній російській політиці таке робилося неодноразово – штучні лідери попередніх президентських перегонів єльцин-зюганов, путін-жириновський гарантовано робили переможцями єльцина та путіна.
Така схема в умовах системного падіння рейтингу довіри кремлівській владі лишається практично єдиним способом обдурити виборців та знову привести путіна до влади. Для пригожина його непублічна «домовленість» із путіним є шансом стати в політичному істеблішменті центральною фігурою російського ультранаціоналістичного співтовариства, підконтрольного кремлю.
Згідно з дослідженням групи незалежних соціологів Russian Field щодо ставлення росіян до майбутніх виборів президента, 44,6% опитаних на виборах-2024 віддали б перевагу не путіну, а альтернативному кандидату, якби він сприймався як гідний і близький їм за поглядами, а 28,8% опитаних назвати свого кандидата не змогли.
У короткостроковій перспективі громадське визнання потрібне пригожину, щоб банально зберегти власне життя від замаху військових. Лише публічність може його врятувати від долі захарченка, мотороли, гіві, сумнівні обставини загибелі яких не призвели до суспільного резонансу саме через їхню маловідомість в росії. Основний розрахунок робиться на тому, що генералітет на чолі з шойгу не наважиться розправитися з пригожиним, який відіграє таку важливу роль в операції з переобрання путіна. Крім того, активний самопіар і медійна атака на с. шойгу наводить на думку про те, що у разі успішного переобрання путіна як винагороду пригожин розраховує отримати посаду міністра оборони.
кремлівські комбінації з пригожиним можуть бути реалізованими лише за умови збереження путіним влади до березня 2024 р. Але події останніх днів на фронті ставлять реалізацію такого сценарію під великий сумнів.