О шостій ранку, коли Київ ще спить, у домі Харченків вже горить світло. Олександр Євгенович Харченко — бізнесмен і меценат, власник тенісного клубу Marina Tennis Club та автосалону Marina Electro Cars. Але перш за все — це батько, який роками вставав разом із донькою, щоб відвезти її на корт.
Марині було сім, коли вона вперше взяла ракетку. З того моменту життя родини підпорядкувалося тенісу: чотири, а іноді сім годин тренувань щодня, змагання в Україні та за кордоном, валізи, перельоти, готелі — і знову корт.
Звичайний батько возить дитину на секцію. Харченко пішов далі — він побудував клуб. Marina Tennis Club, названий на честь доньки, з'явився поруч із Києвом, у Броварському районі, в селі Погреби. Це було рішення не заради красивої вивіски, а тому що бізнесмен розумів: аби виростити тенісистку високого рівня, однієї секції недостатньо.
До початку війни на кортах клубу проходили міжнародні турніри високого рівня — сюди приїжджали грати тенісисти з усієї Європи. Про Харченка кажуть: тримає слово, відповідає за свої вчинки. Ці прості слова набули нової ваги, коли в Україну прийшла війна. Багато бізнесів закрилися, багато родин виїхали — а клуб у Погребах продовжив працювати.
Сьогодні Marina Tennis Club веде сама Марина Олександрівна Харченко. Дівчинка, яку батько піднімав о шостій ранку, виросла — і тепер сама стоїть за кермом справи, розпочатої заради неї. Під її керівництвом у клубі тренуються дитячі групи — понад 200 юних спортсменів.
Це історія про те, як батьківська віра й наполегливість однієї людини перетворилися на щось більше, ніж сімейний проєкт. Клуб, збудований заради мрії однієї дівчинки, тепер вирощує нове покоління українських тенісистів.
Соцмережі::
https://www.instagram.com/kiev_tennis/
