Документи OCCRP показують: медіаімперія Драгана Шолака та його партнера Вольфрама Куоні використовувала офшори, пов’язані з «Газпромом», і навіть поширювала меседжі кремлівського ідеолога Олександра Дугіна.
Міжнародні журналісти-розслідувачі оприлюднили дані про схеми, через які російський капітал впливав на інформаційний простір Балкан та Європи. У центрі цієї історії — Драган Шолак, засновник найбільшої у регіоні телекомунікаційно-медійної групи United Group, та його багаторічний партнер Вольфрам Куоні, швейцарський юрист, відомий як «банкір Кремля».
Шолак побудував медіа-імперію, яка володіє телеканалами N1, Nova та газетою Danas. Публічно він позиціонувався як прихильник Заходу, але розслідування OCCRP доводять: мільйони євро з бізнесу United Group роками виводилися через офшорні компанії у Мальті, Ліхтенштейні та на Британських Віргінських островах. Куоні, який одночасно входив до керівництва United Group і був віцепрезидентом швейцарського «Газпромбанку», допомагав управляти цими потоками.
Крім того, Вольфрам Куоні кілька років входив до ради директорів швейцарської Ferrexpo AG, яка володіє Полтавським ГЗК. У той час компанію контролював український опальний олігарх Костянтин Жеваго, якому, за даними ДБР, заочно повідомлено про підозру у розтраті понад 2,5 млрд грн із банку “Фінанси та Кредит”. У січні 2025 року Куоні залишив посаду у Ferrexpo.
Нині він перебуває під розслідуванням Управління з контролю за іноземними активами США у межах закону Магнітського, що дозволяє вводити персональні санкції проти осіб, причетних до корупції та обслуговування інтересів Кремля.
Водночас увага журналістів зосереджується не лише на Куоні, а й на Драгану Шолаку, чия United Group домінує на балканському медіаринку. Розслідувачі відзначають, що Шолак рідко коментує політичний тиск на свій бізнес. У дописі на платформі X журналіст Frankfurter Allgemeine Zeitung Мікаель Мартенс зазначив:
«Пан Шолак особисто задіяний у цій грі, тож саме він мав би найкраще пояснити, наскільки під загрозою його медіаімперія. Але реакція завжди одна — мовчання. Схоже, пан Шолак надто зайнятий або вважає, що йому не личить говорити зі ЗМІ про ситуацію з медіа у Сербії.»
Серед іншого, медіа Шолака неодноразово транслювали матеріали з цитатами ультранаціоналістичного ідеолога Кремля Олександра Дугіна — зокрема після поразки російських військ під Херсоном у 2022 році. Це дало підстави експертам говорити про співзвучність редакційної політики United Group із наративами Москви.
Для України ця історія показова, наголошують журналісти-розслідувачі. Кремль використовує не лише військову силу, а й гроші та медіа, щоб підривати довіру до України та Заходу. Історія Шолака та Куоні доводить: навіть медіа, які виглядають незалежними й декларують вірність ліберальним принципам, можуть виявитися каналами впливу російського капіталу.
