Через ракетну атаку по Дніпропетровщині загинув командир 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка Сергій Захаревич.
Вчора, 1 липня ворог атакував населений пункт Гуляйполе в Кам'янському районі. Весь день тривав розбір завалів. На жаль, є втрати — і військові, і цивільні. Про це повідомив напередодні у вечірньому зверненні Президент України Володимир Зеленський.
"Загинув командир 110-ї окремої механізованої бригади полковник Захаревич, інші хлопці з бригади. Мої співчуття всім рідним та близьким", — сказав він.
Глава держави заявив, що триває повне розслідування обставин цього удару і він чекає на доповідь.
"Усім, хто був поранений, — а це був ракетний удар — усім надають необхідну допомогу. Більш ніж 30 людей були поранені. Ми обов’язково відповімо росіянам на цей удар", — сказав Володимир Зеленський.
Сергій Захаревич — професійний військовий із багаторічним бойовим досвідом. Військову освіту здобув в Одеському інституті Сухопутних військ. Шлях розпочав як командир взводу у розвідувальній роті 30-ї окремої механізованої бригади, а з 2010 року очолив розвідроту 1-ї окремої танкової бригади.
За мужність і військове лідерство його відзначили державними нагородами:
Він займався підготовкою трьох Кваліфікаційних курсів ССО України. З часом очолив 47 загін спеціального призначення. Особисто брав участь у виконанні бойових завдань, безпосередньо виконував їх.
У лютому 2025 року Захаревич очолив 110-ту окрему механізовану бригаду. До цього він виконував обов’язки заступника командира 33-ї ОМБр.
Запеклий та загрозливий боєць перетворювався на ніжного, делікатного джентльмена поряд зі своєю дружиною Оксаною. Тепер вона залишалася сама з їхніми трьома дітьми.
"Сірьожка мій……. Ми так багато з тобою пройшли випробовувань. Але не всі", - написала вона у Facebook.
Дуже чуттєво про Сергія та Оксану написала близька подруга родини Вікторія Штербан:
"За кожним великим героєм стоїть його зранена самотня родина. Мої думки і обійми сьогодні з Оксаною і їхніми дітьми, які всі так вражаюче схожі на батька. Їхній внесок в його справу неоціненний. Вічна слава герою!".
Прикметно, що його 110 бригада - одна з найбільш бойових бригад на фронті. Побратими кажуть, що він був характерник. Так називали козаків, які мали особливу силу та вдачу. Тільки він міг сказати «якщо доживу, то обовʼязково зробимо те і те» з абсолютним оптимізмом".
"Ти був більше ніж командир — ти був батьком для нас. Виховував, готував, учив виживати й боротися. І ми вижили — завдяки тобі.
Офіцер. Лідер. Командир. Матьорий. Дєрзкий. Легенда. Тебе називали «Майор Війна» — і недаремно. Твій загін, твої вихованці — ми памʼятаємо і шануємо. Ти вчив нас головного: агресивність, ініціативність, прийняття рішеннь— і відповідальність за них. Ти вривався у найризикованіші «двіжухи» — і виводив своїх живими.
Ми ніколи не сумнівалися у твоїх наказах — бо ніколи не бачили сумніву у твоїх очах. Але ми здогадувалися, як важко ці рішення давалися тобі всередині. «Вчинки визначають чоловіків».
“Ми благословенні, що ти був з нами.” Дякую тобі за все. Твої «захарівці» продовжать боротьбу", - написав його побратим.
В Генштабі ЗСУ написали, що наша армія втратила ще одного представника нового покоління українських офіцерів, які зросли в боях, стали взірцями мужності та ініціативного військового лідерства.
"Він назавжди залишиться в нашій пам'яті як вольовий командир — так само як інші полеглі українські офіцери, які заслужили повагу солдатів. Як кожен воїн, хто загинув за Україну на війні з російськими окупантами. Хто виконав свій священний обов'язок та до останнього був вірний військовій присязі. Щирі співчуття рідним, близьким та всім друзям полковника Захаревича... Вічна слава нашим героям. Спочивайте з миром, брати. Вашу справу буде продовжено. І обовʼязково помстимось", - висловились в Генеральному Штабі.