Місто Новомосковськ є одним з найбільш цікавих міст Дніпропетровщини.
Перш за все, завдяки вкоріненому уявленню про нього, як про колишню столицю лівобережних теренів Вольностей Війська Запорожського. Але, побіжного огляду літератури, присвяченої запорозькій слободі Самарчик (Новоселиця), вистачить для розуміння того, що уявлення про її «столичність» ґрунтуються практично лише на розміщенні тут паланки та двох «зіркових» пам’яток: Троїцького собору та Самарського Пустельно-Миколаївського монастиря. Розміщення паланки дійсно є певним маркером адміністративного значення Самарчика (Новоселиці). Хоча собор і монастир можна радше визначити «посмертними» пам’ятками Запорожжю, ніж власне пам’ятками Запорожжя. Це твердження жодним чином не применшує ані їх значення, ані значення міста, в якому вони споруджені, але дозволяє уникнути викривлення історичної перспективи й використовувати більш прозору «оптику» при розгляді реалій центру Самарської паланки.
Власне, сама ця слобода (містечко, місто) на тлі зазначених об’єктів лишається «непомітною», або, радше, «непоміченою». Масове уявлення про неї переважно лишається на рівні записаного П. Єфименком оповідання старожила: «Як передалися вони (запорожці) через Орель, так вони як дійшли до Самари, так и теперь церква є з дванадцятьма банями. (…) Так отам, як окошились вони, добре, добре жили!. Як вони добре жили там у Самарі! Тілько як стало сутужно й там их стали обижати, так вони рушили тоді під турка на остров. Покинули своє життя й церкву – все, и пішли, бо дуже стали их обижати».
Ми запрошуємо Вас дещо вийти за межі масових уявлень і поглянути на слободу Новосоелицю – місто Новомосковськ часів Нової Січі під дещо іншим кутом зору.