Темрява відступає: зимове сонцестояння та народні таємниці Дніпра

Сонце “розвертається”. Як Дніпро переживає найкоротший день року.

Сьогодні, 21 грудня, у Дніпрі та по всій Україні відзначають грудневе сонцестояння — астрономічну подію, яка офіційно позначає найкоротший день та найдовшу ніч у році і вважається початком астрономічної зими. Ця дата має не лише наукове, але й глибоке культурне та обрядове значення, особливо в традиціях українських земель, зокрема Придніпров’я.

“У Північній півкулі астрономи та вчені вважають грудневе сонцестояння початком зимового сезону, який закінчується в день березневого рівнодення. Натомість для метеорологів зима починається на три тижні раніше, 1 грудня”, — йдеться в офіційному релізі про подію. 

Для мешканців Дніпра це не лише календарна дата, а спис традицій, звичаїв і пам’ятних обрядів, які тісно переплетені з історією, символікою та духовним життям регіону.

Що таке зимове сонцестояння

• Астрономічне явище: момент, коли нахил осі Землі спричиняє найменшу тривалість світлового дня у Північній півкулі.
• Дата: переважно 21 грудня (може припадати на 21–22).
• Зима: із цього дня астрономічно починається зима, а день поступово подовжується.
• Символізм: у давнину слов’яни вважали, що після найдовшої ночі Сонце “повертається”, а світло перемагатиме темряву.

Це явище має давнє значення в культурі людства: дуже багато народів відзначали його як свято відродження Сонця і початку нового природного циклу. 

Історичні корені традицій на Придніпров’ї

На українських землях зимове сонцестояння відзначалося ще до християнізації Київської Русі, а слов’янський календар регулярно прив’язував зимове сонцестояння до циклів родючості, врожаю та світу після сівби.

У традиційному українському світогляді ця дата перетинала кілька світів:

• Закінчення старого року та початок нового.
• Перемога світла над темрявою.
• Акцент на подолання зимових негараздів через спільні обряди.

У народному фольклорі зимове сонцестояння не було ізольованою датою, а частиною ширшого циклу свят, що вели до Різдва і Нового року, і відображалося в колядках, піснях і звичаях цього періоду. 

Традиції зимового сонцестояння в Україні

Хоча прямі письмові джерела про обряди саме цього дня в Україні нечисленні, етнографічні записи й сучасні дослідження дозволяють реконструювати головні елементи святкування, які сягають давніх вірувань та народних звичаїв:

• Коляда: святкування “нового Сонця”

Коляда — давнє слов’янське свято, пов’язане з зимовим циклом та поклонінням Сонцю в найтемніший період року. Цей термін також означає групу обрядових пісень, що виконувалися в зимовий період, від кінця грудня до свята Водохреща. 

У давнину колядники ходили від хати до хати, виконували пісні, що прославляли Сонце та новий рік. 

• Обряди вогню та очищення

Наші пращури вірили, що вогонь має захисні властивості:

• Запалювання великого вогнища або багаття.
• Ритуальні вогні в сільських поселеннях.

Ці дії мали символізувати перемогу світла над темрявою та відганяти злих духів у найдовшу ніч року. 

• Прикмети й обрядові дії

За народними уявленнями, поведінка природи цього дня впливала на весь наступний рік:

• Тихий день і ясне небо віщували плодовитий уурожай.
• Іній на деревах пророкував добрий врожай у майбутньому році.
• Люди вважали, що саме в найдовшу ніч пробуджуються духи природи, і тому обрядові дії могли змінювати хід подій. 

Як традиції зимового циклу інтегровані в життя Дніпра

У Дніпрі, як і по всій Придніпровській культурній зоні, частина цих традицій зберіглася та інтегрувалася у сезонні святкування, хоча деякі з них трансформувалися або набули сучасних форм:

Спільні елементи свят

• Спів колядок напередодні Різдва — один із найпомітніших елементів зимового циклу, що тісно пов’язаний із колядою як давнім обрядом.
• Обрядові символи у будинку — багато родин зберігають у своїх традиціях символи предків, такі як дідух (сноп колоса) під час Різдвяних свят, що має елементи дохристиянських вірувань у родові духи.
• Новий рік як частина довшого циклу — святкування Нового року на Придніпров’ї містить традиційні елементи, які мають коріння саме в дохристиянському сприйнятті оновлення світу після зимового сонцестояння. 

У міських культурних центрах Дніпра взимку також проводять фольклорні вечори, виступи ансамблів, майстер-класи та етно-виставки, що відтворюють традиційні мотиви зимового циклу та символіку нового Сонця.

Образи в народній пам’яті

У народній уяві зимове сонцестояння було не просто датою — воно символізувало перехід від темряви до світла, від старого циклу до нового. Саме такі образи і сьогодні звучать у місцевому фольклорі Дніпра, у колядках, зимових піснях та казках про зиму та світло.

Наприклад, у стародавніх піснях згадується, що «Коляда — як Сонце молоде», яке виходить у найтемнішу ніч, щоб принести світло й радість. Це відображає давнє переконання, що найтемніша ніч приносить найсильнішу енергію оновлення.

Зимове сонцестояння — це не лише астрономічна подія, а й культурний феномен, який мав і має важливе значення для мешканців Дніпра та Придніпров’я:

• воно стало частиною традиційного циклу зимових свят,
• у ньому відобразилися давні уявлення про світло, родючість і початок нового року,
• а самі традиції трансформувалися у сучасні фольклорні практики, які підтримуються в культурному житті міста та регіону.