93 слова, що змінили світ: як Україна стала незалежною

Історія Незалежності України. Шлях століть, який привів до 24 серпня

24 серпня Україна святкує 33-тю річницю Незалежності. Це головне державне свято, яке для сучасних українців має особливий зміст, адже боротьба за свободу триває і сьогодні. Але аби зрозуміти значення цієї дати, варто пройтися шляхом, який привів наш народ до власної держави.

Витоки прагнень до незалежності

Боротьба українців за самостійність бере початок у глибокій історії.

• Козацька держава XVII століття — спроба створити власну систему влади й армію, яка стала символом волелюбності українців.
• Українська Народна Республіка (1917–1921) проголосила незалежність, однак була знищена більшовицькою Росією.
• У міжвоєнний період частини українських земель опинилися у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини та Радянського Союзу.
• У СРСР українці зазнали Голодомору, репресій, знищення інтелігенції, але ідея власної держави не зникла.

Наприкінці 1980-х років із початком перебудови в СРСР знову посилилися демократичні процеси. Українці масово виходили на мітинги, утворювали культурні та політичні організації. Символічною стала акція "Ланцюг єдності" 21 січня 1990 року, коли сотні тисяч людей з’єднали Київ і Львів живим ланцюгом.

16 липня 1990 року — Декларація про державний суверенітет

Цей день став першим юридичним кроком до Незалежності. Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України, де проголошувалося:

• верховенство українських законів над союзними;
• право України на власну зовнішню політику та міжнародні відносини;
• можливість створення власних збройних сил;
• незалежність у сфері науки, освіти та культури.

Того ж дня було ухвалено постанову святкувати 16 липня як День проголошення незалежності України. Таким чином, у 1991 році Україна вперше відзначила своє свято ще в складі Радянського Союзу.

Серпень 1991 року — переломний момент

У Москві відбувся серпневий путч — спроба консервативних сил відновити радянську диктатуру. Ці події стали сигналом для Києва діяти швидко.

• 24 серпня 1991 року Верховна Рада зібралася на позачергове засідання.
• 346 депутатів підтримали ухвалення Акту проголошення незалежності України.
• Усього кілька речень документа юридично створили нову державу.

Атмосфера того дня була історичною: після голосування депутати співали гімн Українських Січових стрільців, а за пропозицією В’ячеслава Чорновола до зали внесли синьо-жовтий прапор.

93 слова, що змінили світ

У серпні 1991 року доля України вирішувалася буквально на лезі ножа. Після серпневого путчу в Москві стало зрозуміло: або українці скористаються історичним шансом, або втратять його на десятиліття. І тоді, 24 серпня, у Верховній Раді пролунали слова, які назавжди змінили хід історії.

Документ, що його ухвалили 346 депутатів, складався всього з 93 слів. Не було довгих пояснень, складних юридичних формулювань чи політичних компромісів. Це була проста й водночас надзвичайно сильна декларація, яка закріплювала тисячолітнє прагнення українців до свободи.

 Текст Акту:

«Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною у зв'язку з державним переворотом у СРСР 19 серпня 1991 року, — продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної української держави — УКРАЇНИ.

Територія України є неподільною і недоторканною. Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України».

Цей текст був надрукований на аркуші з друкарської машинки. Чернетку підготували народні депутати Левко Лук’яненко та Леонтій Сандуляк буквально напередодні — 23 серпня. За спогадами Лук’яненка, текст свідомо зробили максимально лаконічним: «Якщо почнеться дискусія — ми не ухвалимо рішення. А час ішов на години».

Унікальність Акту ще й у тому, що він об’єднав навіть тих, хто ще вчора сумнівався. Комуністи, націонал-демократи, незалежники — всі зрозуміли: це момент, який не повториться. 346 голосів «за» стали свідченням політичної зрілості та відповідальності перед майбутніми поколіннями.

Сьогодні ці 93 слова — не просто рядки з архівів. Це — своєрідна присяга, яку дав український народ. Присяга на вірність власній державі, на готовність боротися за свободу і незалежність. І ця присяга звучить особливо потужно нині, коли Україна знову виборює своє право на існування зі зброєю в руках.

 Референдум 1 грудня 1991 року

Щоб підтвердити рішення парламенту, було проведено всеукраїнський референдум.

• У голосуванні взяли участь 84,18 % населення.
• 90,32 % громадян відповіли «так» на запитання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?».
• Усі області, включно з Кримом, висловилися на підтримку самостійності.

Цей результат став історичним доказом єдності українців.

«Необхідно написати такий законопроєкт, який би проголошував незалежність країни і в якому не буде дискусійних положень. Його треба ухвалити без обговорення», — згадував Левко Лук’яненко, автор тексту Акту.

 Міжнародне визнання

Після референдуму Україна почала отримувати визнання у світі.

• Першими це зробили Польща та Канада.
• До кінця січня 1992 року незалежність України підтвердили понад 90 держав, включно зі США, країнами НАТО та ЄС.
• 8 грудня 1991 року в Біловезькій пущі лідери України, росії та білорусі підписали угоду про припинення існування СРСР.

Таким чином Україна остаточно утвердилася як незалежна держава на міжнародній арені.

Встановлення Дня Незалежності

20 лютого 1992 року Верховна Рада ухвалила постанову:

• святкувати День Незалежності 24 серпня;
• скасувати постанову про святкування 16 липня.

Відтоді щороку саме 24 серпня українці відзначають своє головне державне свято.

Хронологічний таймлайн Незалежності

• 1917–1921 — існування Української Народної Республіки.
• 16 липня 1990 року — Декларація про державний суверенітет України.
• 24 серпня 1991 року — ухвалення Акту проголошення незалежності.
• 1 грудня 1991 року — референдум, на якому 90 % українців підтримали Незалежність.
• 8 грудня 1991 року — підписання Біловезької угоди про розпуск СРСР.
• 20 лютого 1992 року — встановлення святкування 24 серпня як Дня Незалежності.
• 1994 рік — перший військовий парад у Києві з нагоди свята.
• 2004 рік — Помаранчева революція стала підтвердженням демократичного вибору українців.
• 2014 рік — Революція Гідності та початок російської агресії.
• 2022 рік — повномасштабне вторгнення РФ, коли Незалежність України знову стала питанням виживання.
• 2024 рік — Україна відзначає 33-тю річницю свободи, продовжуючи боротьбу.

Цікаві факти

• Чернетку Акту проголошення незалежності написали у звичайному шкільному зошиті.
• На документі залишили написи: «Слава Україні» та «Від сьогодні — будьмо».
• Після ухвалення Акту у Верховній Раді співали повстанські пісні.
• Синьо-жовтий прапор уперше офіційно внесли до зали парламенту саме 24 серпня.
• Уже через кілька тижнів незалежність України визнали більшість країн світу.

 Значення сьогодні

День Незалежності — це не лише пам’ять про події 1991 року. Це день, коли українці згадують, що свобода була виборена кров’ю і боротьбою. Сьогодні, під час війни з Росією, значення цього свята особливо глибоке: воно символізує стійкість, гідність і прагнення до перемоги.

День Незалежності України — це не просто дата у календарі. Це символ незламності народу, який довів усьому світові: українці здатні боронити свою державу і сьогодні, і завтра.