Знешкодив дрон рибальською підсакою та витримав хіматаку: поради піхотинця з Дніпра

Мебляр із Дніпра збив ворожий дрон рибальською підсакою.

Володимир із бригади ТрО «Дике Поле» показав справжній перфоманс. Побачивши поруч FPV-дрон, не розгубився — і зловив його у сітку для риболовлі. Це було ризиковано, але на війні й не таке буває. 

Епізоди, які досі згадує вся рота

Коли хочеться вижити доводиться проявляти спритність та вміння використати якісь підручні засоби.

"Російський FPV-дрон. Попередження по рації. Зруйноване село. І… рибальська підсака. Я почув гул, стрибнув за уламки стіни — і побачив підсаку. Дрон зайшов на друге коло. Я вистрибнув і… зловив його. У сітку! І не вибухнув! Уявляєш?” — сміється Володимир.

Він зазначив, що в критичних ситуаціях головне — не панікувати і не здаватися, навіть із підсакою. Вже не раз проявляли хитрість в поединку з ворогом. 

"Нас три години закидували “хімією”. Хотіли витравити й добити. Врятувалися ми тому що на позиціях були протигази й хімзахист. Під вибухи і сморід “хімії” ми встигли “вдягтися”. Росіяни тоді вирішили, що на позиціях вже нікого немає. Вони помилилися", - розповів військовий.

Він зазначив, що збираючись на позиції треба добре підготуватися. Не забути і про захисне, і про медичне приладдя. Дуже важливо йти воювати при повній комплектації, яку вимагає сучасна війна.

Майстерність та винахідливість забрав з цивільного життя

До війни Володимир працював на меблевій фабриці у Дніпрі. А на вихідних займався улюбленою справою — пошуком старовинної зброї. Брав металошукач і їхав на місця боїв Першої та Другої світових війн.

Іронія долі: тепер він сам став частиною історії. Вже четвертий рік він у вирі найбільшої війни ХХІ століття в Європі.

За два роки посивів, але став сильнішим

На другому фото — Володимир із нагородою від командира 128 окрема бригада ТрО «Дике Поле» СВ ЗСУ, яку отримав цими днями. На першому — березень 2022-го. Перші тижні повномасштабної війни. За цей час він справді змінився і досвід з’явився з сивиною.

 Із досвіду боїв Володимир сформулював дві прості заповіді воїна:

• Не лінуватися. Не лише копати окопи, а й тягнути з собою те саме “зайве” спорядження.
• Не панікувати. Ніколи.

Зараз в нього менше ілюзій і більше розуміння, що є справжнім та головним.

"Я, та й усі хлопці, тоді думали, що за півроку, може за рік, ця війна скінчиться. Будували плани. Тепер мій план — повернутися до своїх і тримати фронт далі. Бо якщо ми цього не зробимо — про інше й мріяти марно", — каже Володимир.

Після приїзду у Дніпро він повертається на фронт на захист Батьківщини, за новими перемогами.

"Я — піхота. Якщо ми з побратимами на позиції — це наша земля", — висловився він.