21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови. Свято було започатковано у листопаді 1999 року на тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у Парижі. А в Україні відзначається з 2002 року.
Про це повідомляє редакція сайту 056.
Наша рідна українська мова – одна з найбагатших і наймелодійніших мов світу. Це мова великого народу, великої культури, багатовікової історії. Століттями гнана і переслідувана звучала вона у піснях і думах, казках і легендах, гострилася і сяяла в невмирущих творах українських письменників.
Вторгнення рф нагадало нам, про значущість рідної мови. Її не знищила війна, наша мова відродилася і стала сильнішою. На українську переходять все більше людей в різних регіонах країни. Зокрема, у Дніпрі. Чутно її на вулицях, в магазинах, закладах. Вона майже повністю витіснила російську - мову окупантів.
З нагоди свята, місцева влада привітала місцевих жителів.
"У світі безліч мов. Милозвучних, енергійних, незвичних, розповсюджених і рідкісних. Втім, найкраща – своя. Рідна. У нас хотіли її відібрати. Заглушити вибухами, випалити війною. Не вийшло! Навпаки – вона зазвучала ще гучніше. Тисячами, мільйонами голосів. Українською. З твоїм днем, рідна! Для кожного народу своя. Для кожного – найкраща", - написав в своєму Telegraм-каналі очільник Дніпропетровської військової адміністрації Сергій Лисак.
Згадав сьогодні слова Ліни Костенко голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову». Вважає, що не випадково це навіяла йому пам'ять, адже з просоння не думав про Міжнародний день рідної мови.
"Я точно знаю, що ніхто не відбере в нас мову, тому що вона – одна з ключових ідентичностей нашого непереможного народу. Це не просто засіб спілкування. Мова – це душа нашої нації та її генетичний код", - написав Лукашук.
Також він показав, як на картинці нашу мову бачить ШІ в образі жінки.
Слід зазначити, що людина, яка цінує рідну мову, розмовляє нею та вдосконалює її – має міцний фундамент власної особистості, сповнена поваги, любові та відчуття власної гідності. Саме національна мовна ідентичність кожного з нас формує національний менталітет, зберігає та збагачує його культурні здобутки.
Шануйте і любіть рідну українську мову, бережіть її в усій чудовій красі і для себе, і для наступних поколінь. Адже мова – це не тільки засіб спілкування. Це код нашої нації. Символ протистояння окупантам не одну сотню років. Гарант державності, незламності, сили духу та гідності українського народу. Знати, берегти і примножувати рідну мову – це обов’язок кожної людини. Народ, який не усвідомлює значення рідної мови, її ролі в розвитку особистості, не плекає її, не може розраховувати на гідне місце в суцвітті народів.
