Як виявити розумово відсталих: навіщо в Україні дивляться російський серіал "Слово пацана. Kpoв на асфальті"

Новий російський серіал "Слово пацана. Kpoв на асфальті" встиг розірвати соцмережі не лише в росії. Триває шістсот п’ятдесят шоста доба широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України і в нашій країні знаходяться ті, хто не бачить нічого поганого від перегляду серіалу. 

Редакція 056 намагалася розібратися у феноменів цього "шедевру". 

Попри повномасштабну війну та в цілому російську агресію, яка триває від 2014 року, українці продовжують обирати музику та відеоконтент, який виробляє рф. Доказ цього - потрапляння в рейтинги такого контенту. 

Так, наприклад, вже котрий день поспіль в українському Apple Music на першому місці пісня гурту АІГЕЛ "Пияла". Пісня вийшла на однойменному альбомі ще 2020 року, але здобула масову популярність лише зараз, після виходу російського серіалу "Слово пацана. Кров на асфальті", який дивляться деякі українці.

Не дивлячись на усі злочини росії в Україні досі залишається певний прошарок громадян, яким досі «какая разніца на язик» чи «какая разніца на музыку чи фільми». При чому аргументують подібні власні висловлювання вони так званою демократією чи свободою слова. Тільки досі не розуміють, що ні перше, ні друге суспільне явище жодним чином не пов'язане із вседозволеністю та власною недалекістю.

Прослуховування чи перегляд російської музики або фільмів забезпечують постачання російської армії зброєю та виготовлення смертоносних балістичних ракет.

Під час повномасштабної війни навіть найвіддаленіші від політики, воєнної стратегії та віросподівання, за певним винятком, громадяни України відчули відразу до всього російського, будь то їхній язик, музика чи культура.

Тим хто продовжує споживання ворожого контенту ще досі не доходить, що окрім спонсорування росії, це ще культивування російських наративів і щось на кшталт «культури» у мізках молоді.

Наразі в Україні багатьох шокує популярність серіалу. Бо як у розпал війни з росією молодь може дивитися вироблений в рф серіал, що романтизує пізній "совок".

В основі фільму лежать реальні події, які описав журналіст Роберт Гараєв у своїй книзі про кримінальну Казань, а на екран переніс режисер Жора Крижовніков (псевдо Андрія Першина). Серіал показує розбірки банд у 90-х роках і романтизує розбій, сутички з правоохоронцями, злочини. Словом, звичне життя російської федерації. Події відбуваються наприкінці 80-х років у Казані. Головний герой – 14-річний хлопець, який приєднується до одного з молодіжних вуличних угрупувань.

Знімали серіал зокрема за фінансової підтримки ІРІ - російського інституту розвитку інтернету. Це структура, що розподіляє бюджетні гроші на "патріотичний контент". До наглядової ради організації входить, наприклад, головна редакторка пропагандистського каналу Russia Today Маргарита Симоньян і заступник очільника адміністрації президента Росії Сергій Кирієнко.

Українські ж коментатори й публічні діячі обурені насамперед російським походженням серіалу і слів особливо не добирають. Дехто з них вже закликали СБУ звернути на це увагу.

"Хочу звернутися до СБУ та всіх громадян України з такою проблемою: наші підлітки симпатизують російському серіалу країни, яка вбиває наших підлітків і нас всіх", - говорить українська акторка Ірма Вітовська у відеозверненні.

З цього приводу не промовчала шоувумен, громадська діячка Маша Єфросиніна. У своєму Instagram вона записала емоційне відеозвернення, в якому засудила земляків, які споживають російський контент.

"Днями я розмовляла зі своєю приятелькою, мама якої залишилася жити в Маріуполі. І хочу всім, хто слухає Асті і Басту, українців до речі, і пропагує у своїх профілях, рекомендаціях, і продовжує захищати російськомовний контент, мовляв, ну що, я це слухала, і слухаю, нащо мені думати про те, чий Донбас, або Крим. Уявіть собі маріупольську ситуацію, коли ви не можете отримати медичну допомогу, якщо у вас немає російського паспорта. Ви будете завжди під репресіями, тому що ви не можете те сказати, там дихнути, там бздонути".

Журналіст, військовий та співзасновник руху "Демсокира" Віктор Трегубов переконаний, що так сталося через відсутність цікавого українського контенту.

"Роками про це волаю. Хочете перемоги української культури – робіть український контент. І робіть його не за принципом "схавають", і не за принципом "патріотичність твору компенсує його художні недоліки". Це допоможе. Просто заборонити весь російський контент не вдасться", – йдеться у публікації військового.

Також на такий шквал навколо російського продукту відреагували українські військові, які сьогодні на фронті захищають нашу землю від російських загарбників.

"А тепер запам'ятайте, серіал "Слово пацана" зняли наші вороги, які підтримують геноцид українців. Ще вчора всі були противниками всього російського, а сьогодні – чекають на вихід нової серії", – написав до відео український військовий.

У коментарях під відео українці також розділились на два табори. Ось, що вони пишуть:

• "Я не розумію, якщо ми подивимось цей серіал, буде кінець світу?"
• "Якщо Україна не робить реально хороші серіали, то що нам робити?"
• "Люди реально якісь дивні, самі спонсорують собі ракети й не розуміють в чому справа"
• "Я вже уявляю, як євреї сиділи в газових камерах і дивились німецькі серіали..."
• "Всі забули за Ірпінь, Ізюм, Бучу, нескінченні обстріли Херсона, Нікополя, Куп'янська. Стерті з лиця землі Маріуполь, Бахмут, Мар'янку..."
• "Більшість людей, які це дивляться – це діти та національно несвідомі люди". 

Також соціальні мережи заполонили відео, де люди копіюють головних героїв. Хоч є і ті, хто робить тест на розумові здібності. Тобто пропонує відмітити усіх" розумово відсталих", які переглядають серіал. 

Позиція Мінкульта

Міністерство культури зробило спеціальну заяву, засудивши поширення серіалу. Чиновники вказали, що він "пропагує насилля, кримінал та естетику, притаманну країні-агресорці, а також ворожу пропаганду, побутування якої в Україні в умовах війни є неприпустимим".

Міністерство культури закликає українських блогерів не просувати російський серіал 2023 року, який став популярним серед підлітків. 

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення вже заблокувала трансляцію 22 російських медіасервісів. Мінкульт закликає припинити розповсюдження російського контенту через піратські та офіційні платформи РФ, щоб запобігти впливу російських ІПСО на українців, а особливо на підлітків. 

Мінкульт закликав лідерів думок та кожного громадянина України усвідомлено ухвалити рішення і назавжди припинити споживати російський продукт. А натомість підтримувати українських кінематографістів, багато з яких відзначені на міжнародних кінофестивалях, зокрема у Каннах і Венеційському кінофестивалі.

"Ми маємо бути єдині у своїй позиції. Пам’ятаймо, що, пускаючи російський контент в наш інформаційний простір, – ми програємо. Наша велика перемога складається з невеликих виборів на користь України", – закликали у міністерстві.

Що з цього приводу кажуть психологи

Серіал "Слово пацана: Кров на асфальті" може нести небезпеку для підлітків у психологічному аспекті через деякі його особливості. Перш за все, агресивний чи насильницький контент, який може впливати на емоційний стан та поведінку молодих глядачів. Якщо в серіалі присутні елементи булінгу, насильства або негативних стереотипів, це може впливати на молодь, особливо на їхню поведінку та сприйняття соціальних ситуацій.

Крім того, якщо серіал містить сцени злочинності, наркотиків або інших негативних аспектів життя, це може вплинути на формування цінностей та ставлення підлітків до таких явищ у реальному житті.

Важливо, щоб батьки та опікуни моніторили контент, який споживають їхні діти, та спілкувалися з ними про те, що вони бачать, для забезпечення здорового психологічного розвитку.

Психологиня Юлія Святенко в ефірі "Київ 24" зауважила, що дуже часто те, що люди бачать по телевізору, для них це є певний приклад.

"Наслідування якоїсь зірковості, якоїсь субкультури. Ми бачимо, що коли виходить певний фільм, то ті ж самі діти маленькі наслідують цих героїв і ті ж самі підлітки", – зазначає психологиня.

Вона зауважує, що підлітки схильні в цьому віці проявляти неприйняття оточуючих, певну агресивну поведінку, не приймати те, що говорять їм дорослі, бути самостійними і незалежними.

"Підлітки прагнуть мати певний авторитет... Давайте згадаємо наше дитинство, наш підлітковий вік... в цьому віці в нас хто був авторитетами? Ті, хто проявляв силу, ті, хто міг вести за собою клас. Той, наприклад, учень, який пропонував прогуляти уроки і за ним всі йшли. Лише потім, коли ми почали дорослішати, ми вже розуміємо певні соціальні норми, що є добре, а що є погано.

І тому, коли виходить якісь фільм по телебаченню, то підлітки не включають аналіз, критичне мислення - це добре чи погано... Вони бачать рейтинги, вони бачать цей образ, за яким ідуть оточуючі, і вони хочуть його наслідувати. Тому що цей образ показує певний процес до соціуму і таким чином привертає увагу підлітків. Звісно, що ця поведінка, це наслідування може мати негативні наслідки", – підсумувала Юлія Святенко.