Сьогодні, 28 жовтня в Україні відзначають День визволення від фашистських загарбників і в той самий час триває вже шістсот дванадцята доба широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти країни. Для росії заклики "Ніколи знову" в реальності перетворились в - “Давайте повторимо". Історія не всі країни навчила важливості збереження миру. Хоч Друга світова війна пройшла жорстокою хвилею через Україну і залишила після себе суцільні руїни. Мільйони українців боролися і загинули, щоб звільнити свою землю від загарбників. Зараз триває така ж боротьба, тільки світ її ще не визнає як всесвітню війну.
Редакція 056 розкаже про цей день і як він відображається на сьогоднішніх подіях.
Головне, що зараз розуміють українці, сьогодні ми захищаємося від російського «фашизму». І всі разом наближаємо новий день нашої Перемоги.
Події, що відбуваються в історії показали, що і сталін, і путін не визнали внесок України у перемогу над нацизмом.
24 травня 1945 року на урочистому прийнятті в Кремлі з нагоди капітуляції нацистської Німеччини у Другій світовій війні, йосип сталін проголосив тост: «Я п’ю, насамперед, за здоров’я російського народу тому, що він є найвидатнішою нацією серед усіх націй, що входять до Радянського Союз..., тому що він заслужив у цій війні загальне визнання як керівна сила Радянського Союзу серед усіх народів нашої країни».
19 грудня 2010 року тогочасний прем'єр росії (колишній агент КДБ СРСР) володимир путін під час пресконференції сказав: «Ми все рівно перемогли б у війні. Бо ми – народ переможців… Найбільших втрат у війні зазнала саме РРСФР – понад 70%... Війна була виграна насамперед за рахунок ресурсів російської федерації».
путінська росія приватизувала перемогу над нацизмом у Другій світовій війні і перетворила її у засіб просування своїх новоімперських агресивних планів.
Президент росії володимир путін та пропагандистські ресурси Кремля упродовж десятиліть цілеспрямовано знищували пам'ять про внесок України та антигітлерівської коаліції у перемогу над гітлеризмом.
Це стало передумовою для навішування Кремлем тавра «фашисти» на українців і початку у 2014-му році війни проти України..
Внесок України у перемогу над фашистами
1 вересня 1939 року із нападу Німеччини на Польщу розпочалася Друга світова війна. Це сталося через тиждень після підписання пакту Договору про ненапад між гітлерівською Німеччиною і сталінським СРСР ( і таємного протоколу до нього – Пакту Молотова-Ріббентропа). Трохи пізніше СРСР увів свої війська на територію Польщі, подаючи агресію як акт возз'єднання України. На території України війна вирувала аж до кінця жовтня 1944 року. Які втрати України у Другій світовій війні? І чому заперечення цих втрат і внеску України у перемогу над гітлерівським нацизмом дало можливість путінській Росії розпочати широкомасштабну війну?
У Другій світовій війні взяла участь 61 держава світу, а це − 80 % людства. До армій країн-учасниць війни було залучено понад 110 мільйонів солдатів. Загальні втрати військових та цивільного населення під час війни за різними даними становлять від 50 до 75 мільйонів людей. З них приблизно від 8 до 10 мільйонів – українців. Це майже чверть усього тогочасного населення України.Історики досі рахують втрати від Другої світової війни. Переважно дослідники сходяться на таких цифрах.
Сукупні людські втрати на території України впродовж 1939–1945 років, включаючи військових і цивільних, оцінюють у 8–10 мільйонів осіб.Загалом же з 1941 до 1945 роки, враховуючи тих, хто загинув від рук обох режимів, був вивезений на примусові роботи, репресований або ж депортований, населення України зменшилося із майже 41 мільйона до 27 мільйонів.
Було зруйновано майже 700 українських міст і 28 тисяч сіл, вивезено 550 промислових підприємств, незліченну кількість історичних цінностей. Україна в результаті Другої світової війни зазнала матеріальних втрат у розмірі понад 45% від збитку усього СРСР.
Загальна кількість мобілізованих з території України за роки війни до Червоної армії становила близько 7 мільйонів. Кожний другий з них загинув, а кожний другий із тих, хто вижив, повернувся інвалідом.
Крім Червоної армії, вихідці з України воювали в арміях Польщі (120 тисяч), США (80 тисяч), Канади (45 тисяч), Франції (5 тисяч).
Сотні тисяч українців боролися проти нацистів у лавах партизанів та повстанців. Семеро українців були командувачами фронтів і армій, 200 – генералами.
Понад дві тисячі українців за героїзм під час боїв отримали найвищу нагороду в СРСР – звання Героя Радянського Союзу.
У 1944 році кожен третій військовослужбовець Червоної армії був вихідцем з території України. У піхотних частинах і з’єднаннях 1–4 Українських фронтів українці становили 60–80%.
Під час гітлерівської окупації із нацистами у тилу боролися українські партизани і вояки УПА.
Україна опинилася в епіцентрі Другої світової війни не в 1941 році
Це трапиломь 17 вересня 1939-го, коли о п’ятій годині ранку союзник Третього рейху радянський союз силами семи армій, однієї кінно-механізованої групи (близько 615 тисяч осіб, 4900 гармат і мінометів, 4700 танків і 3300 літаків) перетнув радянсько-польський кордон.
Війна як змова нацистського та радянського режимів
Червона армія почала анексію західноукраїнських земель на підставі секретного пункту пакту Молотова — Ріббентропа на 17-й день війни, яку згодом назвуть Другою світовою, хоча ще в ніч з 13 на 14 березня того року Королівство Угорщина за підтримки Третього Рейху розпочало війну проти Карпатської України та незабаром повністю окупувало цю невеличку українську державу на території сучасного Закарпаття.
Друга світова війна була наслідком змови антигуманних нацистського та радянського режимів, які ставили геополітичні амбіції вище прав, свобод і життя людей, а також слабкості, страху і нерішучості міжнародної спільноти. Вона стала наймасштабнішим військовим конфліктом в історії та причиною найбільших трагедій минулого століття.
У війні взяли участь 80% населення Землі, бойові дії вели дві третини існуючих на той момент держав.
Під час Другої світової війни були здійснені найбільші в історії злочини проти людства (зокрема Голокост), а також вперше використана в бою атомна зброя. До армій ворогуючих сторін було залучено понад 110 млн солдатів, а загальні втрати населення становили від 50 до 85 млн осіб.
Україна воює з підступними агресорами не одну сотню років
Багато років вшанування пам’яті жертв Другої світової війни та відзначення перемоги над нацизмом відбувалися під гаслом «Ніколи знову». Але цього року Європа вперше згадуватиме події, що відбувалися 77 років тому, в ситуації, коли на континенті триває найбільший з часу завершення ДСВ військовий конфлікт, і нова глобальна війна може стати об’єктивною реальністю. Повномасштабна військова агресія росії проти України супроводжується численними воєнними злочинами з боку російської армії та військово-політичного керівництва, що нагадують, а часом і перевершують звірства нацистів. Попри це, рф системно знецінює, перекручує та маніпулює моральним спадком учасників Другої світової війни та перемоги над нацизмом, і ці цинічні дії набувають особливого розмаху напередодні 9 травня.
Сьогодні всі ми пересвідчилися в тому, що афоризм середини ХХ століття «фашисти майбутнього називатимуть себе антифашистами» став реальністю.
Українці воювали на боці антигітлерівської коаліції як у складі червоної армії, так і в арміях західних союзників і підпільних рухів опору, та зробили значний внесок у перемогу над нацизмом. А українська земля була одним із основних полів битви в цій війні. Ціною перемоги стали надзвичайні втрати — від 10 млн до 14 млн людських життів приніс український народ на вівтар боротьби з нацизмом. В Україні кожна сім’я знає, хто такий окупант, як він діє і як боротися з агресором. І немає різниці звідки суне ворог — зустріч буде «гарячою». Так було не лише в минулому столітті — боротьба за вільну Україну триває не одну сотню років.
Нині, як і в роки Другої світової війни, Україна воює з підступним агресором. Сьогодні це путінська росія, яка хоче демонтувати нашу незалежність, яка в 2014 році порушила нашу територіальну цілісність, яка упродовж двох десятиліть намагається зруйнувати міжнародну систему безпеки… Ця війна триває вже вісім років — і ми обов’язково переможемо, як перемогли в Другій світовій війні, бо для нас це війна за свободу, цивілізованість, демократію та європейські цінності проти неонацистів-рашистів ХХІ століття. А міць наших Збройних Сил є запорукою існування держави та збереження прав людини для громадян.
З Другої світової війни радянська Україна вийшла в новій якості
Під час Другої світової війни, у 1943–1944 роках, саме на українській території зосереджувалася майже половина діючої червоної армії. В Українській кампанії брали участь шість фронтів, Чорноморський флот, три флотилії. Мільйони радянських солдатів та офіцерів билися за Україну в 30-ти загальновійськових, 6-ти танкових, 7-ми повітряних арміях, 8-ми кавалерійських корпусах. Із 10 гвардійських армій 8 діяли на українських фронтах. Серед генералітету було чимало синів українського народу, зокрема, командувачі фронтів та армій: А. Гречко, А. Єременко, К. Москаленко, П. Жмаченко, Р. Малиновський, І. Черняхівський.
Незважаючи на вкрай жорстокі репресивні заходи окупантів, мешканці України розгорнули масштабний рух опору. Частина населення України боролася з окупантами в партизанських загонах, диверсійних групах тощо. За 1941–1945 роки в партизанських загонах і з’єднаннях налічувалося близько одного мільйона осіб, з яких 30 відсотків загинули.
Освенцим визволяли війська 1-го Українського фронту, а танком, який зніс браму концтабору «Аушвіц-Біркенау», командував українець Ігор Побірченко. Прапор над Рейхстагом 30 квітня 1945-го о 14-й годині 25 хвилин встановив лейтенант-українець Олексій Прокопович Берест.
росія без України та інших союзників ніколи б не перемогла Третій рейх. Стверджувати протилежне може тільки психічно хворий кремлівський диктатор…
З Другої світової війни радянська Україна вийшла в новій якості — вона стала соборною, об’єднавши в одній державі власні історичні землі, стала помітним суб’єктом міжнародного права, здобувши ціною мільйонів людських життів право бути країною-фундатором Організації Об’єднаних Націй, активним членом десятків міжнародних організацій. За участь у війні близько 2,5 млн українців нагороджено орденами і медалями срср, за виняткову мужність 2319 з них удостоєні звання Героя радянського союзу. Тричі Героєм радянського союзу став льотчик-винищувач Іван Кожедуб, на рахунку якого 64 повітряні перемоги.
Дорогою ціною
За весь воєнний час червоноармійську форму в Україні одягнуло понад 7 млн громадян, що становило 23 відсотки особового складу збройних сил срср. Окрім того, близько 120 тисяч українців зустріло нацистів у вересні 1939 року в складі польської армії (переважно це були польські громадяни, які походили з Галичини та Волині, що входили до міжвоєнної Польщі), на фронтах від Атлантики до Тихого океану, від Норвегії до Єгипту українці боролися у складі збройних сил США (80 тис.), Британської Імперії (45 тис.), Франції (6 тис.) та інших держав. Переважно це були представники української діаспори цих країн.
Територія України, яка в той час не мала власної державності, в роки ДСВ була двічі пограбована. Під час наступу гітлерівців у росію було вивезено майже 3,5 млн громадян республіки, 550 промислових підприємств, 70 вишів, понад 40 театрів, десятки музеїв. А згодом вже окупанти зруйнували 714 міст, 28 тис. сіл, 419 тис. виробничих об’єктів, вивезли до Німеччини понад 330 тис. найцінніших творів мистецтва, історичних реліквій, колекцій. Примусово вивезено було на роботи до рейху 2,4 млн осіб, переважно молоді. Мала місце жорстока експлуатація цивільного населення, геноцид, економічне пограбування, повне ігнорування національних почуттів і традицій нашого народу.
Історія повторюється
Нині, під час повномасштабної російсько-української війни, історія повторюється — росіяни вже вчинили величезну кількість воєнних злочинів та злочинів проти людства. У діях російських збройних сил є всі ознаки звірств, притаманних нацистам. Як бачимо, союзник Третього рейху на першому етапі війни — комуністичний радянський союз скористався із перемоги над нацизмом і укріпив свої позиції у світі. Його спадкоємцем, зокрема, в ідеологічному вимірі стала російська федерація, яка є країною-агресором і спонсором тероризму в світі, була ініціатором та причетна до численних злочинів (геноциди, військові інтервенції, каральна психіатрія, розробка та використання заборонених озброєнь тощо).
Ще впродовж майже десятиліття після завершення Другої світової війни за вільну Україну проти радянського союзу вела героїчну боротьбу Українська Повстанська Армія, через лави якої за цей час пройшло близько 100 тис. людей.
Пророчий вислів провідника українського руху опору Степана Бандери «І прийде час, коли один скаже: „Слава Україні! “, а мільйони відповідатимуть „Героям слава!“» став реальністю сьогодні.
Досвід та історичні уроки ДСВ допомагають організувати дієвий опір російському агресору
Свого часу «Закон про сприяння обороні Сполучених Штатів», більш відомий, як ленд-ліз, допоміг радянській армії перемогти нацистів. А «човникові» операції Військово-повітряних сил срср та США, пов’язані з бомбардуванням військово-промислових об’єктів Німеччини та її сателітів, під кодовою назвою «Френтік», що діяли з аеродромів, розташованих у Полтавській області в 1944 році, були не лише чудовим прикладом міжнародної співпраці, а й подвигом військових та цивільного населення України.
Сьогодні і Україна, і США, і європейська спільнота мають змогу опиратися на здобуті в часи Другої світової гіркий досвід та історичні уроки, організовуючи дієвий опір російському агресору.
Саме тому маємо й американський «Закон про ленд-ліз для оборони демократії Україною», і небувалу за масштабами підтримку України з боку світової спільноти.
Жодна країна не може претендувати на визнання власної виняткової ролі в перемозі над нацизмом. Перемога — плід титанічних зусиль десятків держав та сотень народів. Так само неприпустимими є спроби прикриватися моральним авторитетом переможця в Другій світовій для ведення агресивної політики в наш час. Тому нинішня влада росії є руйнівником системи міжнародних відносин, заснованої державами-переможцями Другої світової війни.
Злочини рф в Україні неодмінно будуть зупинені, а російський путінський режим — засуджений і переможений спільними зусиллями усього цивілізованого світу так само, як свого часу нацистська Німеччина.
Як і в середині минулого століття, ми захищаємо свою Батьківщину від агресора-окупанта, що дає нам додаткові сили і право на відчайдушний спротив. Перемога у цій війні для нас означає вільне життя у своїй власній країні за своїми власними правилами. Ми ніколи не були загарбниками, як нацисти чи рашисти, тому правда і сила на нашому боці.
