Хто винен в обстрілах прикордонних територій

Україна нині переживає наймасштабніші стратегічні ракетні бомбардування в новітній історії світу. Тільки по критичній інфраструктурі, об’єктах ЖКГ та енергетики з осені 2022 року росіяни випустили до 5 тис. ракет майже всієї номенклатури, зокрема понад 900 крилатих і балістичних ракет, а також близько 700 баражуючих боєприпасів БпЛА Shahed. 

У Центрі протидії дизінформації РНБО України проаналізували хто винен в обстрілах прикордонних територій

22 травня група бійців, які представлялися членами «російського добровольчого корпусу» і легіону «Свобода росії» перейшли з України на територію грайворонського міського округу бєлгородської області та заявили, що звільняють населені пункти від чинної російської влади. Ця подія на тлі систематичних обстрілів прикордонних з Україною районів рф викликала справжню паніку серед населення і розгубленість місцевої адміністрації та військового командування. Влада бєлгородської області, на території якої відбуваються найчастіші транскордонні обстріли, оголосила про плани евакуації жінок і дітей до воронезької області, пензи, ярославля й калуги.

Чим обумовлене відчутне зростання кількості транскордонних обстрілів в обох напрямках?

Обстрілами українського прикордоння кремль намагається переключити фокус уваги пересічних росіян від шокуючих подій останніх тижнів. Безперешкодні удари ракетами та безпілотниками по російській території, які прогриміли там вперше з 1945 року, похитнули віру росіян у спроможність влади не тільки виграти війну з Україною, а і гарантувати безпеку їхніх сімей та рідних. Пояснити народу, чому «спеціальна військова операція» призвела до такої ситуації, може лише той, хто її розпочав. Але путін перебуває в таких умовах, коли краще мовчати.

Рейтинг довіри до влади стрімко падає і перемога путіна на президентських виборах 2024 р. для його оточення вже не виглядає такою безперечною. В очікуванні можливих змін на кремлівському олімпі, загострилася війна і між кланами в оточенні диктатора. Навіть прихильники намагаються дистанціюватися від путіна, а колишній його «кухар» і за сумісництвом ватажок ПВК «вагнер» є. пригожин назвав свого благодійника «неадекватним дідком». Конфлікт пригожина з шойгу та герасимовим давно вийшов за межі протистояння з суто військових питань на відверту боротьбу за владу в кремлі. На тлі дій ПВК «вагнер» у Бахмуті, небезпідставних звинувачень пригожиним військового керівництва зс рф в некомпетентності, його політичний рейтинг зріз настільки, що несе пряму загрозу владі путіна.

Заспокоїти народ впевненими перемогами на фронті більше не виходить, адже після Бахмута російські війська не спроможні наступати, а втримання вже окупованих українських територій залишається під загрозою. За останні два місяці росія зазнала величезних військових втрат – від тих батальйонних тактичних груп, які вона мала на початку війни, залишилося лише 50% і немає контрактників чи добровольців, щоб поповнити ці втрати.

Єдиним шансом хоч якось стримати народне невдоволення для путіна залишається збільшення масштабів обстрілів українських територій з тим, щоб відвернути акценти уваги з власних військових провалів (зона ураження російськими військами поширюється на територію 13 областей України).

Зрозуміло, що для України обстріли бєлгородщини – вимушена дзеркальна відповідь на обстріли Харкова і області, які розпочалися одразу після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року. З іншого боку, перенесення військових дій на російське прикордоння є одним із факторів забезпечення успіху майбутнього контрнаступу. До того ж, на Заході підтвердили повне право України завдавати по російській території удари у відповідь. А американський політолог Е. Міхта вважає посилення атак ще одним приводом до більшої міжнародної підтримки України.

Отже, останніми тижнями розпочалася принципово нова фаза війни, яка відрізняється від минулої сталим переходом бойових дій на російську територію.

Зусилля російської влади змістити фокус уваги росіян з політичного та військового безсилля кремля на начебто успішні обстріли прикордонних з рф областей України залишаються невдалими. На тлі поглиблення управлінської кризи все більше росіян усвідомлюють, що відповідальність за те, що «сво» тепер перейшла на територію брянської, бєлгородської та курської областей лежить безпосередньо на президентові рф. Адже військові дії у раніше мирних, спокійних регіонах росії стали наслідком рішення про проведення «сво» в Україні, яке прийняв особисто путін. Відповідно, безпосередньо від нього залежить припинення обстрілів і атак на прикордонні області. Але поки сили всередині росії вирішують, як змінити владу в кремлі, все може вирішити український контрнаступ. Є всі підстави сподіватись на те, що наступальні дії української армії зможуть переломити хід війни і повністю перенести її на територію рф.