Іноді роблять дива: як праця лікарів Дніпра регламентувалась порятунком військових
Щодня до одного з травматологічних відділень Дніпра надходить до 10 пацієнтів з різними пораненнями. Це вогнепальні перелами та уламкові поранення кінцівок, огруддя тощо.
Про це повідомили в пресслужбі міської ради Дніпра.
«Ми з лікарями тримаємось, хоч і маємо велике навантаження. Наразі наша робота налагоджена як годинник, це якщо порівнювати з лютим-березнем 2022. Бо тоді ми працювали безупинно, по декілька діб не виходили із відділення. На даний час наша праця регламентувалась», – зазначив травматолог медичного закладу Дніпра Віктор.
Він лікар розповів, що іноді вдається творити справжні дива. Наприклад, нещодавно у відділення попав військовий Андрій, в якого було мінно-вибухове поранення стопи та вогнепальний перелам п'яткової кістки. Здебільшого це призводить до ампутації, але в даному випадку цього вдалося уникнути.
«Ми терміново провели декілька операцій – це первинно-хірургічна обробка ран, а також стабілізація стопи апаратом зовнішньої фіксації. Далі на етапах лікування, крім медикаментозної терапії, ми зробили ще кілька операцій, де виконали вторинну обробку ран, наклали вторинні шви та провели шкіряну пластику. На сьогодні стан хворого можна оцінювати як задовільний, рани майже загоїлись. І за кілька тижнів він зможе пересуватись самостійно, але, через те, що в нього відсутня п'яткова кістка, здатність до опори цієї кінцівки буде знижена і надалі потрібне протезування», – зазначив Віктор.
Дніпрянин Андрій закінчив Національну металургійну академію, викладав там студентам. Далі близько 9 років працював на металургійному підприємстві. Але з початком війни пішов добровольцем. Після тривалого навчання потрапив на фронт. Під час виконання бойового завдання у Соледарі підірвався на міні.
«Це сталось 13 листопада, мене дуже швидко доставили до Дніпра. На сьогодні я почуваю себе краще, проте розумію, що попереду чекає достатньо тривале лікування та реабілітація. Хочу відзначити професійну атмосферу цієї лікарні, зокрема ставлення лікарів як до мене, так і до інших пацієнтів. Попри початкові негативні прогнози, моїм лікарям вдалось зберегти мені ногу і це дуже важливо для мене. Друзі постійно запитують мене «що тобі привезти» чи «що потрібно», а я завжди відповідаю «нічого», бо все, що є для лікування та життя, – усе в наявності в лікарні. Дякую лікарям за героїчну працю, а також своїй родині за підтримку», – розповів військовий.