Золота ера Дніпра

Загальний розділ

40 років тому Дніпро вперше в своїй історії став чемпіоном тоталітарної країни СРСР, яка розвалилася в 1991 році.

Причому на відміну від іншої української команди - луганської Зарі, яка перемогла в союзній першості в 1972 році, Дніпро не став калифом на час. Підопічні Володимира Ємця та Геннадія Жиздика (був начальником команди), а потім і Євгена Кучеревського до кінця 80-х років завоювали два повних комплекти нагород чемпіоната СРСР, а в 1989 році виграли Кубок СРСР. Двічі команда з берегів Дніпра брала участь в Кубку чемпіонів, який став батьком теперішньої Ліги чемпіонів. Обидва рази українці потрапили до октету найкращих клубних команд Європи, причому в дебютному для себе розіграші Кубку чемпіонів на стадії чвертьфіналу програли французькому Бордо лише в серії післяматчевих пенальті.

Але в ті часи не було комп’ютерів і таких можливостей не виходячи з дому отримувати емоції та розважатися прямо на дивані чи навіть в дорозі на власному смартфоні як це можливо зараз завдяки компанії Вбет (має українську ліцензію, офіційно дозволена в Україні) та https://m.vbet.ua/uk/casino/slots, що занурює в море азарту та яскравих вражень.

Але повернемося до Дніпра. Напередодні чемпіоната СРСР-1983 (нагадаємо, він розігрувався по системі весна-осінь, тобто в рамках одного календарного року) ніхто не очікував від Дніпра чемпіонських результатів. Тільки в 1981 році команда повернулася у вищу лігу, де зайняла 8 місце. За рік українці фінішували дев’ятими. Але після того, як в наступному сезоні підопічні Володимира Ємця набрали чемпіонську ходу, зупинити їх вже не зміг ніхто. Марною виявилася спроба у московського Спартака, який Дніпро приймав вдома в передостанньому турі першості. Тоді в регламенті турніру було прописано золотий матч, якщо дві команди набирають за підсумками чемпіонату однакову кількість очок. Спартак влаштовувала лише перемога. Але матч завершився переконливою перемогою Дніпра 4:2. Три голи в цьому історичному поединку забив Олег Таран, який не зміг закріпитися у київському Динамо. Саме після цього матчу фани Дніпра склали славнозвісну промову “Спартаку покаже перец наш великий тренер Ємець”. Також в чемпіонському сезоні розкрився талант найкращих футболістів в історії Дніпра нападаючого Олега Протасова та півзахисника Геннадія Литовченка. Вже наступного сезону Литовченка буде визнано найкращим футболістом країни, а в 1987 році ідентичну нагороду отримав Протасов, який за два роки до цього встановив абсолютний рекорд результативності, забивши 35 голів в чемпіонаті-1985. Після сезону 1987 року Олег з Геннадієм перейдуть до київського Динамо, але навіть без них Дніпро під керівництвом вже Євгена Кучеревського в чемпіонаті-1988 вдруге виграє союзну першість.

Відзначимо і відвідуваність стадіону Метеор в той час. В 1984 році кожен домашній матч Дніпра в середньому відвідували 26 400 глядачів, в 1985 році - 20 513 вболівальників, в 1986 році 24 367 фанів.

На жаль, в часи незалежної України Дніпро вже не маг таких успіхів. Найкращими досягненнями команди сталі срібні медалі чемпіонату України (в 1993 та 2014 роках). Але перед своїм зникненням через непередбачуваного власника команди Ігоря Коломойського Дніпро під керівництвом Мирона Маркевича таки зумів гучно грюкнути дверима, коли в 2015 році дійшов до фіналу Ліги Європи. Святе місце пустим не буваєі незабаром в місті на Дніпрі з’явилася команда СК Дніпро-1, яка минулого сезону посіла друге місце в чемпіонаті України. Але серця більшості відданих фанів Дніпра залишилися з комнадою, яка 40 років тому здивувала футбольний світ. Вболівальники зі стажем ту золоту єру Дніпра не забудуть ніколи.