Попри війну та відсутність масових заходів, у Дніпрі та області День вишиванки стає не святом, а мовчазною маніфестацією сили, памʼяті й спротиву.
Попри війну, відсутність святкових заходів і щоденні загрози, у Дніпрі та області 15 травня — у День вишиванки — містяни та мешканці сіл традиційно вдягають національний одяг. Цьогоріч без масових свят, концертів і ходи — але з глибоким змістом, який лише посилився в умовах повномасштабної війни.
Історія Дня вишиванки
Ідея відзначення Дня вишиванки зародилася у 2006 році в Чернівцях, коли студентка Леся Воронюк запропонувала своїм одногрупникам один день у році приходити в університет у вишиванках. Ініціатива швидко поширилася іншими містами, а вже за кілька років День вишиванки став національним святом, хоча офіційним державним вихідним так і не став.
Свято не прив’язане до релігійної дати і завжди відзначається у третій четвер травня. Воно покликане популяризувати українську культуру, традиції та ідентичність через звичай носити вишивану сорочку.
Після початку війни у 2014-му, а особливо після повномасштабного вторгнення у 2022-му, День вишиванки набув ще більшого значення — тепер це не лише свято культури, а й день мовчазного спротиву, єдності та шани.
Без сцени, але з гідністю: день вишиванки 2025 у Дніпрі
У центрі міста не чути музики, немає сцени чи урочистої ходи. Проте вулицями йдуть люди у вишиванках. На зупинках, у маршрутках, в аптеках, на роботі — хтось одягнув вишиту сорочку вперше за кілька років, хтось не знімав її з перших днів війни.
Такі історії лунають по всій Дніпропетровщині. І хоч організованих заходів немає — особливо в прикордонних районах, де діють заборони на масові збори — символічне значення вишиванки лише зросло.
Що означають символи на вишиванках Дніпровщини
Дніпровський регіон — перехрестя культур. Тут здавна вишивали сорочки і в степових, і в лісостепових громадах. Елементи, які часто зустрічаються на вишивках із цього регіону:
- Ромб — символ родючості, землі, материнства. У козацьких вишивках його шили навколо грудей, щоб «замикати силу всередині».
- Квітка — це не лише краса, а й уособлення життя, роду. Найчастіше квітка вишивалась червоною ниткою — як символ енергії й захисту.
- Вогонь або зірка — восьмипроменеві фігури, які означають очищення, внутрішню силу, боротьбу з темрявою. Саме цей символ дуже часто нині відтворюють у вишиванках, які шиють на передову.
Чому вишиванка стала бронею під час війни
Ще з 2014 року вишиванка перестала бути просто одягом на свято. З початком повномасштабного вторгнення її роль змінилась остаточно. Вона стала маніфестом — кожна нитка як відповідь «ми є», кожен шов — як обіцянка «не здамося».
У Дніпрі вишиванку носять:
- волонтери — під бронежилетами, під формою;
- лікарі — в лікарнях, де лікують поранених;
- вчителі — у школах, де немає укриттів, але є діти й надія;
- переселенці — як символ приналежності до дому, навіть якщо його зруйнували.
Вишиванка в тилу і на фронті: місія продовжується
На Дніпропетровщині вже кілька років триває ініціатива «Вишиванка на передову». Волонтерські групи з Павлограда, Синельникового, Марганця та інших міст шиють сорочки, вишиті рушники та обереги для військових.
Волонтерка Наталія з Покрова розповідає:
Замість параду — селфі і пам’ять
У соцмережах 15 травня багато дописів з хештегом #ДеньВишиванки. Люди з Дніпра й області постять фото, де вони у вишитому — на фоні підвалу, біля пункту незламності, у шпиталі, перед обстрілом. Часто на фото є ще хтось — той, кого вже немає поруч.
Сучасна вишиванка з Дніпра: від моди до протесту
У місті дедалі більше з’являється локальних брендів, які працюють із етнотематикою. Дизайнерка Яна Мельник із Дніпра каже:
Попри відсутність гучних свят, Дніпро вкотре довів: вишиванка — це не шоу. Це зброя культурного спротиву.
Чому вишиванка важлива саме зараз: коротко
- Це маркер ідентичності. Вона нагадує, хто ми, коли навколо все намагаються стерти.
- Це оберіг. Її вишивають для військових, кладуть у рюкзаки, передають на передову.
- Це міст між поколіннями. У кожній сорочці — пам’ять про бабусю, маму, землю.
- Це акт спротиву. Коли не можна говорити — говорять нитки.
І навіть якщо на вулицях Дніпра не грає музика і не йде хода, кожен ромб, квітка чи полум’я на сорочці — це відповідь на питання: чому ми тримаємось.