Під такою назвою у музеї «Літературне Придніпров'я» 25 квітня о 17.00 відкривається виставка поета, прозаїка, художника, мистецтвознавця Віталія Старченка. На Придніпров'ї він є одним із найяскравіших представників покоління «семидесятників», яке відразу по входженню в літературу взялося за творення якісно нового естетичного простору, в якому мірилом людських почуттів виступають естетичні категорії, а не ідеологічні канони. Тому, дебютувавши у кінці 1960-х , по – справжньому «семидесятники» увійдуть у літературу лише наприкінці 1980-х, коли послабилася цензура і почала реставруватися справжня картина сучасної літератури.

Так, ім'я В.Старченка вперше з'явилося в літературі в середині 1980-х рр.. Журнал "Дніпро", а потім – "Вітчизна" дали добірки зрілих, високого художнього рівня поезій. Стало очевидним, що дебют «семидесятника» - нонконформіста запізнився на десятиліття.

З часом побачать світ вісім його поетичних збірок, з-поміж яких «Глина для Бога», відзначена літературною премією ім. Павла Тичини та Івана Сокульського і три прозові книги (дві з них у співавторстві з Надією Тубальцевою). Вони поставили його в ряд провідних поетів Придніпров'я і показали усе різноманіття і багатоплановість творчого доробку митця, який порушує у своїх творах універсальні питання буття, роздумує над плином часу і людським існуванням, проникає у найпотаємніші психологічні стани людини, в огромі часопростору шукає рівноваги у пам'ятетриванні, яка несе відбиття індивідуального «я». Якраз тема пам'яті – родової, історичної, генетичної надзвичайно суттєва для митця. Вона й стала наскрізною об'єднуючою ідеєю виставки.

Поету і прозаїку В.Старченку притаманний незборимий потяг до свого першопочатку, сягання якнайглибше, аж до міфології дохристиянської, в якій закодовано саму ментальність етносу. Сприймаючи сучасність як руїну національного етносу, а опір цій руйнації як свій моральний і мистецький обов'язок поет словом і пензлем намагається врятувати вцілілі рештки національної свідомості. Він бачить у світі непроминуще. Серед цих цінностей – рідна земля, її мова, культура, історія, подані у своєму неушкодженому сенсі та обсязі.

Прикмети рідної землі, Придніпров'я допомагають Старченку усвідомити самого себе в контексті історії і культури свого народу. Міти рідного краю знаходимо на живописних роботах «Самара у травні», «Хатки під горою», «Турівські обшири», «Самара під Новомосковськом», «Сторожа Кам'яної Могили», «Вечір на Солоному Лимані», «Пробудження Орелі», «Мамаєвий плач», «Степові божества» та інші.

Живопис віддзеркалює світогляд поета Старченка, закоріненого у стихію рідного краю, а його поезія написана рукою художника. Не випадково ж у твори вплітаються образи мистецькі й спеціальні терміни з живопису, скульптури, архітектури. В цьому своєрідність і несхожість його поетичної творчості.

Літературно-мистецька виставка «Пером і пензлем» складається з двох розділів, які представляють поетичний і прозовий доробок Старченка, а також живописні полотна митця та його мистецтвознавчі розвідки, а саме альбом-монографію «Народне та наївне малярство Надпоріжжя», автором – упорядником якої виступив Старченко, альбом малярства Якова Калашника із есеєм «Спалах», а також написав і видав два навчальних посібника з образотворчого мистецтва для студентів.

В сукупності творчий доробок Старченка репрезентує його світобачення, світовідчуття і художні моделі його вираження.