Кожного дня, двилячись у дзеркало, ми забуваємо ким ми були насправді.
Це доросле життя диктує нам свої правила, змушує жити в ритмі сучасності.

Ми забуваємо свої прагнення, мрії, надії. Ми вимушенні відповідати нормам суспільства, втрачаючи свою духовну дійсність. Наше дитинство - є справжні ми.
Пам'ятайте це, та намагайтеся не втратити.


А ще, дуууже гарна новина - сама Ірен Роздобудько приїде до Дніпропетровська на прем'єру нашого театру, після вистави буде автограф сесія.