Експонуватиметься живопис і графіка дніпропетровського художника Володимира Арсьонова.
Виставка є своєрідним творчим звітом художника за останні роки. Минулого року маляр отримав стипендію дніпропетровського міського голови.

Володимир Арсьонов народився 3 лютого 1946 року в місті Красноярськ (Росія). Після закінчення Красноярського художнього училища ім. В. І. Сурикова продовжив навчання у Київському художньому інституті (закінчив 1974 року). Дипломний твір Арсьонова «Геологи» на всесоюзній виставці у Москві було відзначено срібною медаллю.

Після вишу за розподілом Володимир В’ячеславович потрапив до Дніпропетровського художнього училища. Педагогічна діяльність відволікала художника від пошуків власного шляху у мистецтві, проте спілкування з молоддю водночас і стимулювало до цього.

З 1975 року Арсьонов бере участь в обласних, республіканських, всесоюзних, міжнародних виставках. У 80-і роки художник створює низку пейзажних композицій, таких як «Вечір на Дніпрі», «Жовтень», «Весняний мотив», що привернули до себе увагу особливою поетичністю авторського світовідчуття. Арсьонов затверджується серед колег як тонкий колорист.

1988-го Володимир В’ячеславович вступив до Спілки художників України. Проте саме в цей час у душі художника зріє незадоволення своєю творчістю. Настає період, коли він не може підійти до мольберта, не може писати. Це були роки тяжких роздумів, «розмови із самим собою», що сприяло необхідній духовній перебудові. Почали «ввижатися» нові мотиви, незвичні образи, які він фіксував на маленьких аркушах. Аж ось з’явилася робота, яка цілком задовольнила маляра, - невелика композиція «Рік кролика» (1999 р.), з якої розпочалася нова сторінка творчої біографії художника.

«Мир сегодняшнего Арсенова – одухотворённая реальность, освобождённая от материальной сущности, бытовой конкретности и превращённая в поэтический символ, где живописная ткань становится органическим свойством его характера, - говорить мистецтвознавець Людмила Тверська. - Ему чужд трагизм, в его композициях нет фальши и безвкусицы, его жизненная философия основана на доброте и улыбке. Не случайно одним из главных героев картин художника становится крылатый человечек, который то с любопытством заглядывает за забор ("А что же там?"), то в задумчивости сидит на ступеньке парковой лестницы ("Белые розы"), то, как бабочка, взлетает с женской ладони ("Лети, малыш!"). На вопрос, кто этот персонаж, он отвечает: "Это моя детская душа". Действительно, только душа большого ребёнка способна так непосредственно удивляться и так искренне радоваться всему, что видит вокруг.

О жанре его поздних работ сказать что-либо однозначно трудно… Он скорее творит своеобразные живописные новеллы… Живописец создает свою, очень личностную реальность, наделённую многообразными оттенками настроения, ассоциациями, иносказаниями. Это и полуфантазии, и полувоспоминания. Даже пейзажи В. Арсёнова – своеобразные живописные импровизации, проникнутые музыкальными ритмами, где цветовое взаимодействие приобретает разную интонацию, разное настроение - от возвышенной просветлённости до мечтательной грусти».